Розірвання шлюбу на перший погляд видається простою юридичною процедурою. На практиці ж припинення сімейних відносин часто супроводжується цілим комплексом спорів, які виходять далеко за межі самого розірвання шлюбу: визначення місця проживання дітей, порядок участі батьків у вихованні, аліменти, поділ спільного майна, користування житлом, виконання кредитних зобов'язань та інші питання, що накопичилися за час спільного життя. Про юридичні тонкощі у коментарі УНН розповіла юристка з питань сімейного права Юридичної компанії "Лоджік" Аліна Пархута.
При зверненні клієнта з питанням про розірвання шлюбу важливо з'ясувати не лише бажання припинити шлюб, а й фактичний стан сімейних і майнових відносин між сторонами.
"Найпоширеніша помилка полягає в тому, що розірвання шлюбу сприймають як єдиний процес, у межах якого автоматично вирішиться доля дітей, майна та фінансових зобов'язань. Насправді припинення шлюбу є лише одним з можливих елементів сімейного спору", - пояснює юристка.
Аліна Пархута, юристка з питань сімейного права Юридичної компанії "ЛОДЖІК"
Від чого залежить порядок розірвання шлюбу
"Порядок розірвання шлюбу залежить від конкретних обставин. Якщо подружжя не має спільних неповнолітніх дітей і обидва згодні на припинення шлюбу, закон допускає розірвання шлюбу в позасудовому порядку. Якщо ж у подружжя є спільні неповнолітні діти або відсутня згода одного з подружжя, питання вирішує суд", - каже Пархута.
Іноді один з подружжя вважає, що його незгода здатна заблокувати процес розірвання. Як пояснює юристка – це не так: шлюбні відносини ґрунтуються на добровільності, і особу не можна примусити зберігати шлюб лише тому, що другий з подружжя не бажає розлучатися.
Розірвати шлюб онлайн стало можливим у "Дії" - як це зробити03.09.26, 12:29
Відсутність згоди на розірвання шлюбу – не є підставою для його збереження
Розглядаючи позов, пояснює Аліна Пархута, суд з'ясовує фактичні взаємини сторін, причини припинення сімейного життя та інші обставини, що мають значення для справи.
"Головне питання полягає в тому, чи суперечило б подальше спільне життя та збереження шлюбу істотним інтересам одного з подружжя або їхніх дітей. Сама відмова відповідача дати згоду на розірвання шлюбу не є підставою для збереження шлюбу", - наголошує юристка.
Трапляються випадки, коли один з подружжя не з'являється до суду, не отримує судову кореспонденцію, проживає за кордоном або іншим чином затягує розгляд справи. Однак, за словами юристки, неявка відповідача сама по собі не перешкоджає розірванню шлюбу: якщо його належно повідомили про дату, час і місце засідання, суд за наявності передбачених законом підстав розглядає справу за його відсутності.
Наявність у подружжя дітей вносить корективи
"Наявність дітей суттєво розширює коло питань, які потрібно оцінити до або одночасно з розірванням шлюбу, оскільки саме розірвання шлюбу не визначає автоматично, з ким проживатиме дитина. Якщо між батьками немає спору, вони можуть самостійно узгодити, з ким проживатиме дитина, яким буде порядок спілкування з другим із батьків і в якій формі кожен братиме участь у її утриманні та вихованні", - зазначає Аліна Пархута.
Якщо ж домовленості немає, то спір про місце проживання дитини розглядається окремо. Закон, наголошує юристка, не виходить із безумовної переваги матері чи батька: значення мають ставлення кожного з батьків до своїх обов'язків, фактична участь у житті дитини, її вік, стан здоров'я, прихильність до кожного з батьків, житлові умови та інші обставини, що дозволяють визначити варіант, який найбільше відповідає інтересам дитини.
Припинення шлюбу не позбавляє того з батьків, хто проживатиме окремо від дитини, батьківських прав і не звільняє його від відповідних обов'язків. Розірвання шлюбу не є підставою для того, щоб один з батьків безпідставно обмежував спілкування дитини з іншим із батьків. Якщо між сторонами є конфлікт, конкретний порядок спілкування та участі у вихованні часто потребує окремого правового врегулювання.
Не завжди 50/50: коли після розлучення один із подружжя може отримати більше майна23.09.26, 12:00
Як ділиться майно подружжя
"Поширене уявлення про те, що після розірвання шлюбу все майно ділиться між чоловіком і дружиною автоматично, помилкове. Розірвання шлюбу не припиняє режим спільної сумісної власності щодо майна, набутого за час шлюбу. Якщо сторони не здійснили поділ за домовленістю, право спільної власності продовжує існувати й після розірвання шлюбу", - пояснює юристка компанії "Лоджік".
Важливо, що те саме стосується спільних боргів: розірвання шлюбу не припиняє зобов'язань за кредитними договорами і не змінює умов, погоджених із банком чи іншим кредитором.
"Між самим подружжям може виникнути спір про те, в чиїх інтересах узято кредит, на що витрачено кошти і чи можна вважати конкретне зобов'язання пов'язаним із потребами сім'ї, але цей спір не стосується банку і не звільняє формального боржника від виконання договору", - наголошує Пархута.
Як пояснює юристка, далеко не завжди доцільно об'єднувати в одній справі вимогу про розірвання шлюбу, поділ майна, визначення місця проживання дитини та інші вимоги. Адже якщо між сторонами є складний майновий спір, що потребує оцінки нерухомості, дослідження банківських операцій, встановлення джерел придбання майна або великої кількості доказів, об'єднання вимог може суттєво затягнути процес.
"У таких ситуаціях часто виправдано розмежувати спори: питання про припинення шлюбу вирішувати окремо, а спір про майно, аліменти чи дітей вирішувати в іншому провадженні. Універсального правила тут немає: процесуальна стратегія залежить від обсягу майна, характеру конфлікту та наявної доказової бази в конкретній справі", - каже юристка.
За її словами, перед зверненням до суду варто не обмежуватися стандартним позовом про розірвання шлюбу, а провести повний аналіз сімейної та майнової ситуації. Саме на цьому етапі визначається, які вимоги заявляти разом, а які окремо, які докази зібрати заздалегідь і які ризики можуть виникнути після припинення шлюбу.
"Такий підхід дозволяє завчасно врегулювати ключові питання та мінімізувати ризик виникнення додаткових спорів у майбутньому", - наголосила юристка.