Цитата
“Дозвольте мені додати кілька слів про спільні турботи, які нам накинула небезпечна Білоруська атомна електростанція. Будівельник електростанції — Росія — не лише піддала ризику здоров’я жителів регіону, але і намагається використати проект електростанції для розширення свого впливу”, — заявив Науседа.
“Зростаюча крихкість Білорусі означає пряму загрозу для інтересів не лише Литви, але і України. Тому сьогодні хочу прилюдно попросити владу України та її народ підтримати позицію країн Балтії стосовно Білоруської АЕС та не купувати електроенергії, виробленої в Островці”, — додав він.
Що було раніше
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час зустрічі з міністром закордонних справ Литовської Республіки Габріелюсом Ландсбергісом у лютому повідомив про намір України “відрізатись” від електромережі Росії і Білорусі до 2023 року.
Контекст
Як повідомляв УНН, Литва ще минулого року висловлювала стурбованість можливим відновленням імпорту в Україну електроенергії з Білорусі та РФ.
Імпорт електроенергії з Росії та Білорусі був заборонений 8 квітня 2020 року постановою НКРЕКП. Це пояснювали проблемами балансування енергосистеми України та обмеженням внутрішньої генерації. Рішення стало можливим після ухвалення Верховною Радою закону “Про ринок електричної енергії”.
З 1 січня, після дев’ятимісячної заборони, імпорт дозволили відновити.
Водночас, 14 грудня 2020 року в Раді зареєстрований законопроект № 4493 про внесення змін до закону про ринок електроенергії щодо продовження до 31 грудня 2021 року повноважень Нацкомісії з обмеження імпорту.
Проектом передбачається подовжити право регулятора:
- тимчасово, до 31 грудня 2021 року, обмежувати доступну пропускну спроможність, що розподіляється на добових та місячних аукціонах, у частині міждержавних перетинів між Україною та державами, які не є сторонами Енергетичного Співтовариства (у тому числі РФ, Білорусь);
- анулювати результати річного аукціону, на якому розподілено пропускну спроможність на 2020 та 2021 роки у частині міждержавних перетинів між Україною та державами, які не є сторонами Енергетичного співтовариства. У такому разі здійснюється відшкодування коштів, сплачених за розподілену пропускну спроможність.