Деталі
Спільне комюніке, опубліковане в суботу, виокремило Китай у питаннях від Тайваню і ядерної зброї до економічного примусу і порушень прав людини, підкресливши широкомасштабну напруженість між Пекіном і групою високорозвинених країн, до якої входять США, пише Reuters.
"США наполегливо намагаються сплести антикитайську мережу в західному світі. Йдеться не лише про брутальне втручання у внутрішні справи Китаю і очорнення Китаю, але й про неприховане прагнення до конфронтації між таборами", - йдеться в редакційній статті Global Times, опублікованій у понеділок під заголовком "G7 опустилася до антикитайського гуртка".
Міністерство закордонних справ Пекіну заявило, що рішуче виступає проти заяви G7, а в неділю повідомило, що викликало посла Японії в Китаї на знак протесту господарям саміту.
росія, близький союзник Китаю, яка також була засуджена у заяві G7 через вторгнення в Україну, заявила, що саміт став "інкубатором" для антиросійської та антикитайської істерії.
Окремо посольство Китаю у Великій Британії закликало Лондон припинити наклеп на КНР у неділю, після того, як прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак заявив, що Пекін є найбільшим викликом безпеці та процвітанню світу.
У комюніке, опублікованому лідерами "Групи семи", до якої також входять Канада, Франція, Німеччина та Італія, Китай згадується 20 разів - найбільше за останні роки, порівняно з 14 згадками у 2022 році.
Крім того, що Пекін не погоджується з коментарями G7 щодо Тайваню, який Китай вважає своєю територією і називає внутрішнім питанням, він також звинуватив Сполучені Штати та їхніх союзників у подвійних стандартах щодо коментарів про нарощування ядерного потенціалу і використання економічних важелів впливу.
Попри реакцію Пекіну, президент США Джо Байден заявив, що очікує на відлигу у відносинах з Китаєм "дуже скоро". Деякі аналітики, однак, не бачать жодних ознак негайного послаблення напруженості, особливо з огляду на швидку реакцію Пекіну.
"Реакція Пекіна (особливо ранній час її оприлюднення) підкреслює, що напруженість у регіоні вже досить висока і, швидше за все, зростатиме й надалі", - вважає Моріц Рудольф, науковий співробітник Китайського центру імені Пола Цая Єльського університету.
Заступник міністра закордонних справ Китаю Сунь Вейдун викликав посла Японії, щоб висловити протест у зв'язку з "галасом навколо питань, пов'язаних з Китаєм", йдеться в заяві міністерства, опублікованій в неділю пізно ввечері.
Головний секретар кабінету міністрів Японії Хірокадзу Мацуно під час ранкового брифінгу в понеділок заявив, що політика Японії щодо КНР є послідовною, що вона наполягатиме на необхідних питаннях і закликатиме до відповідальної поведінки, водночас вживаючи заходів для розв'язання проблем і співпраці у спільних питаннях.
Доповнення
Як 20 травня повідомляв УНН, лідери "Групи семи" заявили, що "готові будувати конструктивні та стабільні відносини з Китаєм, визнаючи важливість відвертої взаємодії з Китаєм та прямого висловлення нашого занепокоєння йому". Вони також зазначили, що намагатимуться "розв'язувати проблеми, пов'язані з неринковою політикою та практикою Китаю, які спотворюють світову економіку". У заяві також вказано, що лідери знову підтверджують "важливість миру та стабільності через Тайванську протоку як необхідних для безпеки та процвітання міжнародної спільноти".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський у Японії провів зустріч з головою Євроради: обговорили питання переговорів про вступ України до ЄС