Парламент дозволив суддям ВАКС одноособово розглядати справи про цивільну конфіскацію необґрунтованих активів та застосування санкцій. Про це повідомляє УНН із посиланням на Верховну Раду та Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).
Деталі
У середу, 11 листопада, Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт № 16043 "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду справ Вищим антикорупційним судом". За відповідне рішення проголосували 250 народних депутатів.
Документ передбачає перехід від обов'язкового колегіального до одноособового розгляду окремих категорій справ у ВАКС. Зокрема, йдеться про справи щодо визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави. Наразі такі провадження розглядає колегія з трьох суддів. Після ухвалення закону їх зможе розглядати один суддя.
Водночас для окремих категорій відповідачів, зокрема високопосадовців, збережуть можливість вимагати колегіального розгляду справи. Суд буде зобов'язаний повідомляти відповідача про таке право в ухвалі про відкриття провадження. Відповідне клопотання необхідно буде подати до призначення справи до розгляду по суті. Якщо процесуальний момент пропустять, клопотання залишать без розгляду.
Крім того, законопроєкт пропонує скасувати обов'язковий колегіальний розгляд адміністративних справ щодо застосування санкцій у вигляді стягнення активів у дохід держави. Такі справи також зможе розглядати один суддя ВАКС.
Чому пропонують зміни
У НАЗК пояснюють необхідність реформи зростанням навантаження на суддів ВАКС та потребою прискорити розгляд справ. За даними агентства, у першому півріччі 2026 року середня тривалість розгляду справ про цивільну конфіскацію становила 118 днів, тоді як санкційних справ — 49 днів. Очікується, що перехід до одноособового розгляду дозволить ефективніше розподіляти навантаження між суддями та вивільнити ресурси для розгляду кримінальних проваджень.
У НАЗК також наголосили, що ухвалення законопроєкту пов'язане з виконанням Україною зобов'язань у межах програми Ukraine Facility. За інформацією агентства, реалізація відповідних змін може сприяти залученню 124 млн євро фінансування від Європейського Союзу. Законодавчі зміни також відповідають заходам Дорожньої карти з питань верховенства права в межах переговорів про вступ України до ЄС.
Контекст
Законопроєкт № 16043 зареєстрували у Верховній Раді 4 вересня 2026 року. Його розробило НАЗК, а суб'єктом законодавчої ініціативи виступив Кабінет Міністрів України.
30 вересня парламентський Комітет з питань правової політики рекомендував ухвалити документ за основу.
Наразі законопроєкт підтриманий лише в першому читанні. Для набрання чинності він має пройти друге читання, бути ухваленим у цілому, підписаним президентом України та офіційно оприлюдненим.
Нагадаємо
Ще у жовтні 2026 року Верховна Рада України не включила законопроект про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду справ Вищим антикорупційним судом.