"Я особисто ставив питання до керівництва ДФС щодо незаконного відшкодування ПДВ, але шляхів вирішення цієї проблеми на почув. За окремими підрахунками, орієнтовні обсяги відшкодування фіктивного ПДВ компаніям-шахраям у 2017 році складали від 0,5 до 0,9 млрд грн, у 2018 році – від 0,6 до 1,4 млрд грн, у 2019 році – 0,7 до 1,7 млрд грн. Але вони можуть бути і значно більшими", - розповів він.
Справа в тім, що український АПК досить тінізований, каже Кулініч. Чому сприяють маніпуляції з ПДВ, додав він.
"Проблема виникає через так звані "скрутки". Адже і підприємства, в тому числі фіктивні, і корумповані чиновники, добре обізнані з реаліями роботи системи блокування податкових накладних, прекрасно знають її прогалини. Відповідно, вкидаються дуже великі суми "штучного" податкового кредиту, які дають змогу на незаконне відшкодування ПДВ шляхом вищезгаданих "скруток", - каже нардеп.
На переконання Кулініча, проблему не вирішити шляхом посилення каральних заходів та фіскального тиску.
"Адже з кожним новим витком фіскального тиску і черговим етапом "боротьби" "скрутки" не зникають, просто підвищується "плата" за ці "скрутки". А якщо підвищується "плата", то і підвищуються обсяги корупційної діяльності", - говорить нардеп.
Кулініч вважає, що проблему можна врегулювати законодавчо, зробивши "скрутки" нерентабельними. Аби вартість таких оборудок була дорожчою, або приблизно такою ж самою, як і потенційний зиск від них.
"Одним з кроків у цьому напрямі є законопроект №3656 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції", в якому я також є співавтором.
Законопроект встановлює знижену ставку податку на додану вартість - 14% за операціями з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України окремих видів сільськогосподарської продукції, в ньому ж подається детальне обґрунтування, чому такий крок зможе зробити "скрутки" невигідними", - сказав він.
Нагадаємо, у схемах ухилення від сплати податків фігурують не тільки "чорні" фермери, а й великі компанії, зокрема іноземні. УНН повідомляв, що американська Cargill, яка купує у фермерів агропродукцію, а потім її експортує - часто потрапляє в поле зору правоохоронців саме через роботу з фіктивними підприємствами, внаслідок чого страждає репутація великої американської корпорації.