Позови в міжнародні інстанції
"Україна подала декілька позовів у міжнародні судові інстанції на сьогодні. Так, Міністерством юстиції було подано першу частину позову до Європейського суду з прав людини. У цьому позові Україна також вимагатиме справедливу сатисфакцію тим порушенням, які вчинила російська федерація. Проте, з Європейським судом з прав людини у нас немає реалістичних очікувань отримання швидкої компенсації", - повідомила Мудра.
Вона пояснює, що росія заявила про вихід з Ради Європи, денонсувала конвенцію, а на рівні свого законодавства прийняла закон про те, що російська федерація не виконуватиме рішення Європейського суду з прав людини, винесені після 15 березня.
"Таким чином очікувань щодо того, що Україна зможе в цьому процесі отримати ті сотні мільярдів доларів, які вона потребуватиме на відбудову, вони є малоймовірними", - каже заступниця міністра.
Вона нагадала також, що Україна в особі міністерства закордонних справ подала позов до міжнародного суду ООН про порушення конвенції проти геноциду.
"У даному позові Україна теж намагатиметься отримати компенсації, репарації, проте механізмів виконання рішення міжнародного суду ООН, як показала практика – їх не існує. Росія може, скориставшись своїм правом вето, яким вона володіє у Раді Безпеки, заблокувати будь-яке рішення Ради Безпеки", - каже представниця Мін'юсту.
Унікальний механізм
"Тому власне Україна повинна розробити і запропонувати нашим міжнародним партнерам якийсь унікальний механізм отримання компенсацій", - зазначила Мудра.
З її слів, ключова концепція, яка пропонується Україною і яка почала обговорюватись з міжнародними партнерами і союзниками – це укладення міжнародного багатостороннього договору про створення механізму компенсації і відшкодування збитків, завданих російською агресією.
Договором створюватиметься компенсаційна комісія з розгляду позовів або заяв. Такі заяви можуть подати громадяни, бізнес, компанії приватні, державні, сама держава, муніципальні органи.
При комісії має бути створено компенсаційний фонд, який накопичуватиме активи або кошти, отримані від ліквідації активів російської федерації, активи російських компаній, а також осіб, які наближені до режиму путіна та сприяли тим чи іншим чином фінансуванню цієї війни, пояснює представниця Мін'юсту.
Договір також передбачатиме зобов'язання держав-учасниць договору щодо блокування, конфіскації та передачі таких активів російської федерації, які знаходяться в інших юрисдикціях, до фонду з метою виконання рішення Комісії та фінансування компенсацій.
Також міжнародний договір передбачатиме механізм примусового виконання рішень такої комісії. На випадок якщо наприклад у фонді не буде достатньо коштів для виконання рішень комісії або з тих чи інших причин фонд не буде функціонувати.
"Тому, ми передбачаємо, що буде спрощена процедура примусового виконання рішень такої комісії в національних судах тих чи інших юрисдикцій, в яки знаходяться активи російської федерації", - зазначила Мудра.
З її слів, кошти будуть стікатись до фонду з різних джерел. Держави-учасниці повинні взяти зобов'язання наповнити фонд у першу чергу заблокованими, замороженими активами російської федерації, які на сьогодні становлять тільки коштів Центробанку рф понад 350 млрд доларів.
Також з відкритих джерел відомо, що коштів російських олігархів, російських бізнесів, які заморожені по всьому світу – біля 1 трлн доларів.
"Тому, в першу чергу, фонд повинен наповнюватись цими активами", - додала заступниця міністра.
Нагадаємо
Як писав УНН, Велика Британія хоче наслідувати приклад Канади і конфіскувати активи росіян, щоб віддати їх Україні.