Дії директора юридичного департаменту Національного банку України, які вказують на можливе неправомірне втручання регулятора у діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, можуть мати серйозні наслідки. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив адвокат адвокатського бюро "Касьяненко і партнери" Дмитро Касьяненко.
"Варто звернути увагу на ключовий аспект цієї справи: існуючий конфлікт інтересів. Олександр Зима, будучи головою адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, займався питаннями, які безпосередньо впливають на ведення судових процесів, де НБУ є стороною. Це створює підстави для звинувачень у використанні службового становища для впливу на рішення, що можуть мати для НБУ вигідний характер", - зазначив Касьяненко.
Він пояснив, що згідно зі статтею 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виступає установою з відокремленим майном, яке належить до державної власності та перебуває в його господарському віданні. Враховуючи це, за словами адвоката, Фонд має право самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном відповідно до законодавства та мети своєї діяльності.
Оскільки Фонд є юридичною особою публічного права, він має право на судовий захист своїх прав та інтересів. Це означає, що Фонд може виступати як позивач або відповідач у судових процесах, подавати позови та вести судові спори, що відносяться до його компетенції, додав Касьяненко.
Він також пояснив, що відповідно до своїх статутних завдань, Фонд може подавати позови до суду у випадках, коли необхідно захистити своє майно або інтереси вкладників, особливо у ситуаціях, коли мова йде про неплатоспроможні банки, процеси їх ліквідації, або коли потрібно оскаржити дії чи рішення, що негативно впливають на функціонування Фонду та виконання його функцій. Також, враховуючи, що Фонд є суб'єктом управління майном, йому надано право захищати інтереси вкладників у судах, зокрема, через подання позовів про відшкодування збитків, завданих діями третіх осіб.
"В цілому, аналіз статті 3 зазначеного Закону дає підстави стверджувати, що Фонд має повне право на звернення до суду для захисту своїх прав та інтересів, а також інтересів вкладників, що знаходяться під його захистом. Судові позови, подані банком "Конкорд" до НБУ, ставлять під сумнів законність нарахованих штрафів, що може свідчити про необ'єктивність чи неправомірність дій НБУ. Якщо ці позови були подані до запровадження тимчасової адміністрації, то Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, узявши управління банком "Конкорд", має вжити всіх необхідних заходів для захисту його прав, включно з судовими спорами", - підкреслив правник.
Водночас, на думку Касьяненка, позиція НБУ, як випливає з листа підписаного Олександром Зимою, може вважатися спробою втручання у діяльність Фонду, який за законом має займатися захистом прав вкладників, включно з судовими справами, які можуть вплинути на розмір відшкодувань.
"У відповідності до вищезазначеного, з правової точки зору, дії НБУ, що вказують на можливе неправомірне втручання у діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, можуть мати серйозні наслідки. Зокрема, якщо буде доведено, що ці дії призвели до тяжких наслідків для економічної системи держави або прав та інтересів вкладників, це може вести до відповідальності згідно з чинним кримінальним законодавством. З огляду на важливість забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників, особливо в умовах воєнного стану, кожен випадок можливого зловживання владою має бути ретельно розслідуваний. Це стосується не тільки конкретних дій службових осіб, а й системних проблем у взаємодії державних органів та інституцій, які відповідають за фінансову стабільність країни", - підкреслив адвокат.
Касьяненко також додав, що важливо, щоб дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишалися прозорими та незалежними, щоб ефективно виконувати свої функції у захисті прав вкладників.
Водночас керівник практики кримінального права LCF Law Group Максим Шевердін у коментарі УНН пояснив, що під час розслідування такої категорії справ в першу чергу потрібно встановити, чи є в діях особи об’єктивна та суб’єктивна сторона злочину.
Тобто, за його словами, для притягнення особи до відповідальності за зловживання владою або службовим становищем, слідству важливо встановити зміст та обсяг повноважень та виявити коло тих службових обов’язків, які визначають компетенцію службової особи. Також слідству необхідно встановити, яка шкода була спричинена внаслідок незаконних дій такої особи.
А суб’єктивна сторона полягає у тому, що така службова особа мала прямий умисел і корисливий мотив – одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої особи.
Нагадаємо
ДБР відкрило кримінальне провадження за фактом можливого зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків, директором юридичного департаменту Олександром Зимою. Кримінальна справа стосується листа Нацбанку до ФГВФО за підписом Зими, який одночасно є головою адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У листі він рекомендував Фонду відмовитися від чотирьох позовів, які банк "Конкорд" подав проти НБУ ще до того, як було прийнято рішення про його ліквідацію й введено тимчасову адміністрацію. ФГВФО рекомендацію Зими виконав.
Минулого року вперше в Україні під ліквідацію і позбавлення ліцензії потрапили не лише банки-банкрути, а й прибуткові установи - ідеться про банк "Конкорд". Процес позбавлення банківської установи ліцензії відбувається без суду. Звісно, власники, акціонери банків можуть оскаржувати рішення регулятора - НБУ, уже після ухвалення ним рішення про ліквідацію банку, однак, загалом процес виведення банківської установи з ринку, якщо він запущений, є безповоротним.
Окрім того, в Україні не урегульовано питання проведення ліквідації прибуткового банку. Як заявляла співвласниця банку "Конкорд" Олена Сосєдка, на момент оголошення регулятором рішення про ліквідацію банку високоліквідних активів у фінустанові вистачало, аби провести всі необхідні виплати за 2-3 тижні. Але процес ліквідації банку жорстко зарегульовано законодавчо і загалом може тривати до трьох років.