За його словами, з приводу збору та перевірки "антиковідної" плазми (це плазма від донорів, які перенесли COVID-19 та мають високі титри антитіл) - вже йдуть наради. І сьогодні теж проходить чергова, на якій мають остаточно визначитися з питанням логістики "лікувальної" плазми. Не виключають, що накопичувати її будуть у якихось приватних компаніях.
"Зараз ведуться МОЗ перемовини з компаніями, які займаються переробкою та заготівлею плазми крові, для того, щоб рекрутувати осіб, які перехворіли (коронавірусною хворобою - ред.), перетестувати їх і зробити цей процес по виробництву гіперімунної плазми (з високими титрами антитіл) у промисловому масштабі.
Ці перемовини не завершені, однак на останній робочій групі, яка була на минулому тижні – і сьогодні буде ще одне засідання робочої групи, де маємо прийняти рішення саме про механізм, яким чином це все буде працювати. Скоріш за все, що ця плазма буде поступати через Центр крові і після того віддаватися на процес заготівлі, її перевірки і пакування. Але до кого – поки що невідомо: чи це буде повністю у центрах крові обласних, чи це будуть залучатися якісь додаткові приватні організації... На сьогоднішньому засіданні буде прийнято фінальне рішення по логістиці", - сказав він.
Однак, попри таку активну підготовку до збору антиковідної плазми з українських донорів, про її застосування під час лікування наших пацієнтів поки взагалі не йдеться. А тому, для кого її збиратимуть "у промислових масштабах" та куди насправді мають намір постачати – на даний час залишається невідомим.
Метод лікування плазмою, за словами Кузіна, в Україні нібито забороняє використовувати закон. Який саме, він не уточнив.
"Ситуація зараз така: в усьому світі деякі клінічні дослідження показують ефективність використання плазми крові людей, які одужали. І особливо це гіперімунна плазма – це плазма, з доволі високим титром антитіл. Тобто від тих пацієнтів, які не лише перехворіли "ковідом", а вони виробили доволі високий титр антитіл – тобто у них високий рівень протиімунного захисту. Зараз є певні законодавчі бар’єри для того, щоб використовувати цей метод на рівні нашої країни. Тому що у діючих нормативних документах і у Законі України прописано, що особа не може бути донором, якщо вона перехворіла інфекційною хворобою. Тобто це є певні обмеженні з юридичної точки зору", - сказав він.
Нагадаємо, що в Америці переливання гіперімунної плазми тяжкохворим пацієнтам з COVID-19 продемонструвало позитивні результати. Зокрема, лікарі зафіксували зниження рівня смертності на 35%.
Також нагадаємо, що у службі крові, яка, власне, і відбирає кров донорів та виготовляє плазму, про реальні наміри влади щодо "антиковідної" плазми лише здогадуються. Там кажуть, що спеціалістів служби крові до фахової дискусії не залучають, все відбувається досить кулуарно.
Також там не виключають, що українську "антиковідну" плазму можуть збирати на експорт до інших країн.
"Все, як завжди - йде кулуарно. Ми спілкуємося, і тому всю інформацію я маю, проте неформально. А щоб зібрати або отримати думку керівників служби крові України, наприклад, то нас до цього не долучають, бо приватний сектор "пресує" МОЗ і службу громадського здоров'я", - розповів з цього приводу головний лікар Харківського обласного центру служби крові Вадим Яворський.