“За останніми даними — станом на 1 січня 2018 року — в Україні діє 21 тис. 100 аптек. За даними МОЗ, участь в урядовій програмі „Доступні ліки“ беруть 8,6 тис. аптек. Втім, це неправда. За нашими даними, які є достовірними, таких аптек не більше 2 тис. Решта — заявили, але так і не долучились до дії урядової програми”, — сказав Клімов.
Йдеться, в першу чергу, про мережеві аптеки, продовжив експерт. Їм не властиве поняття “соціальної відповідальності”, каже Клімов.
“Не всім, але переважній більшості точно”, — підкреслив він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мережеві аптеки визнали, що “заробляють” на маркетингових бонусах
Тиснути на бізнес, аби він почав вирішувати соціальні проблеми українців, не можна. Але можна змусити аптеки працювати якісно, вважає експерт.
“Це можна зробити шляхом прийняття законопроекту № 8591. Документ має чітко виражену направленість на пацієнта. У ньому прописані чіткі кваліфікаційні вимоги до власника аптеки та до персоналу.
Бо аптека — це місце, де людина повинна отримувати якісні фармацевтичні послуги. Фармацевт — це частина команди системи охорони, який відповідає за життя та здоров’я пацієнта на рівні із лікарем. Але про це, чомусь, останнім часом забули”, — наголосив Клімов.
Як писав УНН, законопроект № 8591 висуває вимогу про обов’язкову вищу фармацевтичну освіту до кожного бізнесмена-аптекаря.
Проти законопроекту виступили мережевики, а дрібний і середній бізнес його цілком підтримали.
Сьогодні “аптечний закон” перебуває на доопрацюванні у його авторів. Голосування за документ заплановано після Нового року.