“Все, що перелічила комісія, є очікуваним — недбалість посадових осіб, низький рівень контролю і низький рівень відповідальності, у зв’язку з тим, що армія — це дзеркало держави. Немає покарання за недбале виконання службових обов’язків, я ще не чув прикладів, щоб когось за це покарали. Тому і відповідне ставлення посадових осіб до виконання цих службових обов’язків. Що стосується вишколу екіпажу — то тут більше теж (відповідальні — ред.) посадові особи, тому що виділення коштів на підготовку екіпажів, якщо ми почнемо розбиратись, то ми будемо мати таку саму картину, це буде висновок: недостатнє фінансування, недостатньо палива, недостатньо ресурсу тощо”, — сказав експерт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уруський назвав шість факторів, які призвели до катастрофи АН-26 під Харковом
Він пояснив, що жоден тренажер, який стоїть на землі, не може відтворити ситуацію, яка може виникнути у польоті, адже чим більше командир або екіпаж має нальоту годин, тим вищий його вишкіл і тим більша його стресостійкість в критичних ситуаціях.
“Тут головне, що треба покарати всіх, хто відповідає за дане питання, а друге — треба міняти погляд держави, особливо Президента, як верховного головнокомандувача, на ситуацію взагалі в ЗСУ, щонайменше у Повітряних силах”, — зазначає фахівець.
На його думку, “в теорії” в Україні існує підготовка до критичних ситуацій на кшталт тієї, що відбулась на Харківщині, і є низка підручників, в яких це розписано, і є програма підготовки екіпажів щодо дій в екстремальних ситуаціях.
“Справа в тому, що це повинно проводитись постійно. Льотчик повинен бути постійно під наглядом посадових осіб, держави”, — зазначив Жданов.
Він прокоментував також висновки комісії про відмову системи управління ПРТ-24 лівого двигуна літака.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Термін експлуатації лівого двигуна Ан-26 було подовжено — Уруський
“Навіть у висновках комісії сказано, що це не критична, а аварійна ситуація, вони могли продовжувати політ навіть з відмовою цієї системи, що вони і зробили... Цей літак може літати і без працюючих двигунів, в нього достатня площі крила і підйомної сили, щоб здійснити посадку в аварійному режимі з вимкненими двигунами або з одним двигуном”, — роз’яснив він.
Щодо “неусунення ковзання”, експерт пояснив, що, ймовірно “гвинти зірвались через стопор і стали поперек потоку повітря, і він отримав парусніть і супротив, і пішов вліво”.
“Треба зараз, сьогодні виділяти кошти і проводити технічний огляд фахівцями заводу-виробника. Це найліпший варіант. А найгірший варіант — це хоча б авіаційні ремонтні заводи. Але краще — завод-виробник, щоб зараз всі літакі пригнали на завод, і вони повністю пройшли технічне освідування заводом-виробником, і нехай завод-виробник видасть сертифікат на кожну систему і взагалі на літак. Я більш ніж впевнений, вони не дадуть жодного сертифікату на жодний літак. (Літаючи на АН26 до такої перевірки — ред.) ви, фактично, граєте в російську рулетку - 50 на 50. Ви ... можете літати, але кожен раз тягнете лотерейний білет — буде він щасливим або ні - буде залежати від ситуації”, — підкреслив фахівець.
Нагадаємо, віце-прем’єр-міністр — міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський представив результати розслідування урядової комісії щодо катастрофи військового літака Ан-26Ш, яка сталася 25 вересня у Харківській області.
З його слів, головні причини катастрофи — це відсутність дієвого контролю за організацією та виконанням польотів та недостатня професійна підготовка екіпажу.
Як повідомляв УНН, 25 вересня о 20:45 під Чугуєвом на Харківщині впав літак і загорівся. Всього на борту повітряного судна перебувало 27 осіб — члени екіпажу, курсанти й офіцери Харківського університету Повітряних Сил ЗСУ ім. Кожедуба: 25 загинули на місці, один із курсантів помер наступного дня від отриманих опіків. Ще одна людина наразі перебуває на лікуванні.