"Ядерна енергетика готує серйозне навантаження на наші майбутні покоління. Приблизно через десять років в Україні потрібно буде починати виводити з експлуатації атомні енергоблоки. А це серйозні витрати — тільки зараз виведення з експлуатації одного блоку коштує приблизно 500−600 мільйонів доларів щонайменше. Тоді як "чисті" технології — від сонця і вітру до біоресурсів — набагато екологічно безпечніші і стають дешевшими", — зазначив він.
Проте, як зазначає Домбровський, Україна має інший серйозний енергетичний козир — біомаса. У МХП звертають увагу на те, що використання відходів сільського господарства цілком може замінити корисні копалини. Завдяки таким проектам, компанія просуває ідеї "чистої" енергетики.
"Я вірю в те, що в нашій цивілізації немає іншого вибору, окрім як перейти на чисті джерела енергії. Коли ми говоримо про екологічні проблеми, дві третини з них викликані "брудною" енергетикою. Тому я на 100 відсотків переконаний, що вирішення питання нашого з вами майбутнього — це "чиста" енергетика", - розказав він.
За словами Домбровського, Україна, звісно, може переймати цей досвід у розвинених країн, які опікуються питаннями поновлюваних джерел енергії. Втім, каже він, ми можемо і самі демонструвати такий приклад.
"Ми здатні у відносні стислі терміни перейти на відновлювану енергетику. Це буде позитивно впливати як на екологію, так і на здоров’я кожного з нас, так і на добробут, і на тривалість життя", — пояснив він.
Україна — держава з потужним аграрним сектором, яка має значні біоенергетичні можливості. Згідно з підрахунками біоенергетичної асоціації України майже 20 мільярдів природного газу можна замінити за допомогою внутрішніх біоресурсів. Це дозволить істотно скоротити кількість викидів СО2 в атмосферу.
"Коли йдеться про біоенергетику, це і біогаз, і біометан, і вироблення електроенергії і тепла, а також біоетанол і використання ресурсів біоенергетики в транспортному секторі", - сказав Домбровський.
На його думку, ресурси з’являються природним шляхом в процесі роботи сільського господарства. Джерелами енергії може бути і курячий послід, і залишки рослин після збору врожаю, солома, макуха тощо, і спеціально вирощувані "енергетичні" культури.
Перехід до 2050 року на відновлювану енергетику, — це дуже амбітна мета, тому не можна ігнорувати потенціал біоресурсів. Зараз, зазначають в МХП, з агросировини в Україні можна отримувати від 7−8 мільярдів кубометрів.
"При отриманні майже 1 тонни біометану викиди СО2 скорочуються приблизно на 23 тонни", — каже Домбровський і про "декарбонізацію", яка з’являється на біоенергетичних виробництвах. Він визнає, що такі технології — наукомісткі і вимагають значних інвестицій. Проте, впевнений топ-менеджер МХП, такі інновації окупаються сторицею.