Роками без розгляду: справи НАБУ та САП, які “завмерли” на гальмах

Справа “ПриватБанку”

Щоб врятувати найбільший приватний банк від банкрутства, у грудні 2016 року український уряд випустив боргові папери на 155 мільярдів гривень. Цими грошима “закрили діру” в капіталі “Привату”. Згодом правоохоронці відкрили кримінальне провадження, яке у 2019 році продовжило розслідувати НАБУ. Детективи з’ясовують шляхи виведення коштів з банку та мають встановити коло причетних до цього осіб. Разом з тим, за 5 років, й досі у справі “Привату” нікого не було засуджено. І це попри публічні відомості, наприклад, зі звіту міжнародних розслідувачів “Кролл”, що містить перелік офшорів, через які, за даними аудиторів, виводилися мільйони доларів на схемах із “депозитами” та “кредитами”. У справі вже є 5 осіб, що мають статус підозрюваних, й на їх активи накладені арешти. Проте не йдеться про власників банку, а лише про його службових осіб. Тож, досудове розслідування продовжується. І скільки ще чекати на реальні вироки у провадженні — невідомо.

“Глибоководний випуск” (Одеса)

Проект під назвою “Глибоководний випуск” стартував 2010 року і мав оціночну вартість — 585 млн грн. Фінансували все з бюджетних коштів. Реалізацією проекту займалася компанія “Ремерцентр”, афілійована з одеським бізнесменом-втікачем Русланом Тарпаном. У 2017 році прокуратура Одеської області повідомила про проведення масштабної спецоперації в рамках розслідування схем розкрадання державних коштів на проекті. Мова про збитки у розмірі 320 млн грн. Підозри тоді отримали 11 осіб, серед яких і сам Руслан Тарпан. Останній з 2017 року перебуває у розшуку МВС. Та оскільки він переховується за кордоном, а в міжнародний розшук й досі не оголошений — почувається, вочевидь, безпечно. Фігурантами кримінального провадження, зокрема, також є ексдиректор управління капітального будівництва Одеської ОДА Ігор Полуденко та депутат одеської облради Вадим Теплицький. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі.

Нині провадження розслідує НАБУ. Та з часу передачі справи детективам, інформації про успіхи у переслідуванні обвинувачуваних немає. Натомість навіть активи головного підозрюваного Тарпана залишаються не арештованими й продовжують безперешкодно “працювати” на благо свого бенефіціара. До ексдружини підозрюваного Оксани Шишовської правоохоронці, схоже, зовсім не мають поки ніяких претензій. Хоч документ міжнародно-правового доручення від правоохоронців Монако засвідчує участь її банківських рахунків у сумнівних схемах й транзакціях.

Правоохоронці Монако у згаданому дорученні просили українських правоохоронців допомогти розслідувати легалізацію ймовірно незаконно здобутих коштів колишнім подружжям.

“Енергомережа”

Одна з найгучніших енергетичних справ НАБУ — розслідування розкрадання коштів “Запоріжжяобленерго”, “Черкасиобленерго” та “Миколаївобленерго”. Зокрема, у “Миколаївобленерго” аудитори виявили 15,5 мільйона гривень сумнівних боргів, які утворилися через надання фінансової допомоги компанії “Енергомережа”.

Також, під час досудового розслідування було встановлено, що у 2015-2016 роках службові особи ПрАТ “ХК “Енергомережа”, ПАТ “Черкасиобленерго”, ПАТ “Запоріжжяобленерго”, діючи в інтересах приватної компанії — ПрАТ “ХК “Енергомережа”, заволоділи коштами, які мали надійти до ПАТ “Черкасиобленерго”, ПАТ “Запоріжжяобленерго”, а також здійснили фінансові операції з метою легалізації таких коштів.

Загальні збитки енергопостачальним компаніям у справі становлять понад пів мільярда гривень, з яких під час досудового розслідування відшкодовано майже 159 млн гривень.

До суду поки що був скерований лише один епізод провадження — стосовно “Запоріжжяобленерго” (збитки понад 346 млн). Підозру було вручено ексдиректору “Енергомережі” і службовим особам ПрАТ. В цілому ж, за вказані енергетичні оборудки ще ніхто так і не засуджений. Хоч НАБУ і веде розслідування вказаного провадження вже понад 6 років.

“Укрнафта”

Національне антикорупційне бюро з 2019 року намагається погодити проекти підозр у межах справи про можливі зловживання компанії ПАТ “Укрнафта”. З версією слідства, між “Укрнафтою” та фірмою “Котлас” було укладено 71 договір на постачання нафтопродуктів загальною вартістю 3,48 млрд грн із порушенням статуту товариства та закону “Про акціонерні товариства”. У підсумку за постачання нафти “Котласом” так і не було сплачено і, як вважають детективи, нею заволоділи та розпорядилися на власний розсуд. Відбувалося це за змовою з чиновниками “Укрнафти”. У судах 60 із 71 договорів, укладеного між “Укрнафтою” та фірмою “Котлас”, вдалося визнати недійсними.

За словами в.о. керівника САП Максима Грищука, справа має безліч епізодів. Частина з них знаходиться й досі в процесі дослідження на предмет їхньої доказовості і перспективності. За частиною епізодів тривають активні слідчі дії, однак — конкретики немає. За словами Грищука, це — таємниця слідства. Мовляв, на думку прокурорів і детективів, треба провести ще низку слідчих дій. Отож скільки чекати результату від роботи детективів — невідомо.

Допоки ж результати гучних справ “зависли в повітрі”, зарплати топ-посадовців б’ють рекорди. Лише за серпень місяць за свою роботу в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук отримав понад 326 тисяч гривень. Директор НАБУ Артем Ситник заробив 323 тисячі, окрім окладу і надбавок, йому нарахували додаткові виплати — індексацію, відрядні та відпускні, компенсацію за невикористану відпустку.