Темпи українізації уповільнились, зокрема через зросійщення медіапростору - Кремінь

У час війни уповільнення темпів українізації — це не лише культурна проблема, а й загроза нацбезпеці. Пропаганда через інтернет і соцмережі посилює вплив ворога, а нейтральна позиція в мовному питанні лише сприяє цьому.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь відповів на питання УНН щодо того, як вирішити ситуацію з людьми, які не бажають переходити на українську мову, мотивуючи це принципами.

Питання української мови — це питання конституційного ладу, і відповідно той, хто ставить під загрозу питання національної безпеки, безперечно, має бути предметом уваги з боку правоохоронних органів. Я не бачу сенсу говорити про це додатково в умовах війни, коли війна триває не тільки за цілісність, не тільки за критичність, але й за наше збереження як української нації. Ця війна має геноцидальний характер

Він нагадав, що війна починалася з захисту так званих "російськомовних громадян", а продовжується знищенням міст, містечок, людей, цивільних, дітей і дорослих.

"Тому, як уповноважений, я запропонував органам влади вжити невідкладних заходів реагування, які розміщені на нашому офіційному сайті. Зі свого боку ми продовжуємо наступальну українізацію, ми захищаємо право громадян України на інформацію та послуги. Захищаємо українську мову як державну і зміцнюємо конституційний статус державної мови", - додав мовний омбудсмен.

Він також відповів на запитання УНН щодо того, що сприяло зростанню зросійщення медіапростору в Україні.

Це пов’язано з тим, що інтернет-середовище навряд чи регулюється окремими законодавчими актами. У законі про мову визначено, що мова інтернету в Україні — українська, але лише для зареєстрованих в Україні медіа. Проте у нас є різного роду соцмережі, якими користується молодь, є телеграм-канали, є ТікТок, які набувають величезної популярності в Україні. Тому є запитання й до правоохоронних органів, і до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, щоб підготувати консолідовані рекомендації, в тому числі для регулювання інтернет-середовища на законодавчому рівні

Він додав, що медіапростір на території України має належати Україні, тому що в нинішніх умовах інтернет став, зокрема, джерелом російської дезінформації та пропаганди, що негативно впливає на питання, пов’язані з національною безпекою та обороною.

"Як уповноважений, я вважаю, що інтернет на території України потребує додаткової уваги та зосередження на механізмах стабілізації для забезпечення прав українців", - підсумував мовний омбудсмен.

Основні причини уповільнення українізації, які зазначив раніше мовний омбудсмен:

1. Російський вплив на українську ідентичність через окупацію соціальних мереж, телеграм-каналів та медіапростору, особливо на півдні та сході України, що впливає на свідомість молодих українців.

2. Зменшення кількості осіб, які вважають українську рідною мовою, серед учнів, батьків і вчителів.

3. Зниження використання української мови в освітньому середовищі.

4. Мовні проблеми серед молоді, зокрема невелика кількість учнів, які спілкуються українською мовою з друзями або вдома.

Додамо

В умовах війни мова — це питання нацбезпеки. Російська мова була і залишається інструментом впливу, який ворог використовує для пропаганди та розколу суспільства, поширюючи свої наративи в медіа та соцмережах, маніпулюючи суспільною думкою.

Нагадаємо, що російська мова на окупованих територіях використовується для витіснення української і знищення національної ідентичності. Наприклад, ЦНС нещодавно повідомляв, що окупанти на Донеччині відкривають центри популяризації російської мови.

Крім того, у росії прийняли закон про обов'язкову перевірку знань російської мови для дітей мігрантів. 

А "какая разніца" чи виправдання принципами лише грають на руку агресору, підриваючи єдність українців. Захист російської мови в нинішніх умовах — це свідоме чи несвідоме сприяння ворогу.

Також згадаємо історичний досвід, коли росія століттями знищувала українську мову через заборони, русифікацію та репресії. Підтримка російської зараз — це продовження колоніальної політики. Навіть Донбас історично був переважно українськомовним регіоном. Русифікація там посилилася за радянських часів.

Раніше

Уповноважений із захисту державної мови заявляв, що у 2024 році спостерігаються ознаки уповільнення українізації. Він наголошував, що утвердження української мови як державної в усіх сферах суспільного життя має стати стратегічним завданням для України.