Штрафи за цькування на роботі: нардеп розповіла, як діятимуть механізми покарання
Київ • УНН
КИЇВ. 16 вересня. УНН. Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт, який передбачає штрафи за мобінг – системні цькування та приниження на роботі. Про те, коли очікується його остаточне ухвалення та як будуть діяти механізми щодо покарання, в коментарі УНН розповіла народна депутатка України Юлія Гришина.
Цитата
«Зараз на базі профільного комітету створена робоча група, яка працює над законопроєктом до другого читання. Я робитиму все від мене залежне, щоб документ був готовий до винесення на голосування якнайшвидше. Впевнена, що проблем із його ухваленням не буде – адже ініціативу підтримують всі фракції в парламенті», – повідомила Гришина.
Деталі
Щоб довести, що людина, що піддається мобінгу, необхідно зафіксувати ці дії. Наприклад, сфотографувати чи зняти на відео зміну в бік погіршення робочого місця, зробити копії наказів про безпідставне позбавлення премії або зменшення заробітної плати, зробити скріншоти цькувань із робочих чатів або соцмереж тощо.
Після цього потрібно сформувати скаргу та разом із доказами відправити до Державної служби з питань праці. Відомство розгляне скаргу та призначить перевірку на місці роботи. У ході перевірки Держпраці також додатково фіксує докази і виписує протокол. Останній етап – відправка протоколу і всіх доказів до суду. Вже він розглядає справу та приймає рішення про наявність чи відсутність факту мобінгу та призначає штраф.
У поточній редакції законопроєкту передбачено такі штрафи:
• 100-150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-2550 грн) або 20-40 годин громадські роботи за мобінг;
• 200-300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400-5100грн) або 40-60 год робіт за вчинення повторно протягом року/ групою осіб.
Далі потерпіла особа може звернутися до суду з позовом про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди. Наразі такої можливості у працівників немає, оскільки мобінг не визнано правопорушенням. В такому випадку фіксується, наприклад, оплата послуг психолога або ліків, які знадобилися для усунення наслідків мобінгу, а також рішення суду про наявність факту мобінгу.
«Після першого і найголовнішого кроку – визнання мобінгу протиправним діянням на рівні закону – потрібно буде напрацювати базу підзаконних актів. Наприклад, порядок проведення перевірки Державною службою праці. Також потрібно буде переглянути колективні договори, передбачивши там заходи із запобігання мобінгу. Усі ці кроки в комплексі, а також формування усталеної судової практики щодо мобінгу, допоможуть реально зменшити його рівень у суспільстві», – додала Гришина.
