Санкції США проти Росії: що вони передбачають

Деталі

Як говориться в повідомленні на сайті Білого дому, нові санкції мотивовані, зокрема, звинуваченнями в тому, що російська розвідка стоїть за зламом програмного забезпечення компанії SolarWinds, а також у втручанні у вибори президента США. Москва неодноразово відкидала ці твердження. Крім того, в нові санкційні списки включені фізичні та юридичні особи, пов’язані з окупованим РФ Кримом.

Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков раніше заявив, що Москва засуджує санкційні устремління Вашингтона і буде відповідати на них за принципом взаємності.

Безпосередньо самі санкції передбачають

• 10 дипломатів, які працюють в посольстві Росії у Вашингтоні, повинні покинути США. На думку американської сторони, серед них є представники російських розвідувальних служб.
• Заходи Мінфіну США включають заборону на деякі операції з російським суверенним боргом, а також санкції проти технологічних компаній, що підтримують зусилля російської розвідки з проведення зловмисної діяльності у кіберсфері проти США.
• Зокрема, Сполучені Штати забороняють своїм компаніям безпосередньо купувати російські боргові зобов’язання, випущені ЦБ, Фондом національного добробуту або Мінфіном РФ після 14 червня 2021 року.
• Байден також підписав виконавчий указ, що передбачає можливість введення нових санкцій проти російських фізичних і юридичних осіб за ряд дій, включаючи “ворожу діяльність в кіберсфері” і втручання в американські вибори.
• Мінфін США також ввів санкції проти 16 організацій і 16 фізичних осіб, пов’язаних з втручанням у вибори в Сполучених Штатах. Серед них перший заступник керівника адміністрації президента РФ Олексій Громов (вже знаходиться в американському чорному списку), журналіст Олександр Малькевич і створений ним Фонд захисту національних цінностей, а також ексспівробітник ГРУ Денис Тюрін і російський і український політичний консультант Костянтин Килимник. Крім того, під санкції підпали декілька людей і компаній, пов’язаних з підприємцем Євгеном Прігожиним, а також декілька громадян Пакистану, пов’язаних з компаніями, які допомагали обходити американські санкції.
• Також санкції були введені проти восьми фізичних і юридичних осіб, пов’язаних з окупованим Москвою Кримом, включаючи членів уряду так званої “республіки”. Це гендиректор “Мостотрест” Леонід Риженькін, компанія “Ленпромтранспроект” і акціонерне товариство “Дирекція з будівництва залізниці Беркакіт — Томмот — Якутськ”, які мають відношення до будівництва Кримського моста. Крім того, під санкції потрапили СІЗО № 1 в Сімферополі, так звані “міністр майнових і земельних відносин Криму” Лариса Кулініч і “міністр внутрішніх справ республіки” Павло Каранда, а також начальник “УФСБ по Криму” Леонід Михайлюк та керівник “Головного слідчого управління СК РФ по Республіці Крим і Севастополю” Володимир Терентьєв.
• Компанії “Транс-Логістик”, “Алкон” і “Юніджет” увійшли до санкційного списку у зв’язку зі співробітництвом з підприємцем Євгеном Прігожиним. Асоціація вільних досліджень і міжнародної співпраці і експертний Міжнародний антикризовий центр з РФ теж підпали під санкції.
• Мінфін США оголосив про включення до списку санкцій пов’язаних з російськими спецслужбами ФГАНУ НДІ “Спецвузавтоматика”, Військового інноваційного технополісу “Ера” технологічних компаній “Пасит”, “Необіт”, “АСТ”, “Позитив технолоджіс”. Під рестрикції підпали інформаційні агентства SouthFront, “Ньюсфронт”, “Інфорос”, а також Фонд стратегічної культури РФ.

Контекст

Нові санкції Вашингтон мотивував, зокрема, звинуваченнями в тому, що російська розвідка стоїть за зламом програмного забезпечення компанії SolarWinds. Також США звинуватили Росію у втручанні у вибори президента, РФ неодноразово відкидала ці твердження. У нові санкційні списки потрапили фізичні та юридичні особи, пов’язані з окупацією Криму і роботою там так званої “влади”.

Перша реакція в Москві

Посол США в Росії Джон Салліван був викликаний в МЗС РФ. Як зазначила офіційний представник зовнішньополітичного міністерства Марія Захарова, розмова “буде для американської сторони важким”, а відповідь Москви на рестрикції — невідворотною.

На фоні оголошення про нові американських санкції проти РФ долар дорожчав на 44 копійки, до 77,4 рубля, а євро — на 43 копійки, до 92,5 рубля. Через кілька хвилин рубль вже відігравав падіння: за долар давали близько 76,7 рубля, за євро — 91,8 рубля.