Збір заявок, їх обробка, визначення сум компенсацій: у Раді Європи розповіли, як працюватиме механізм Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України
Київ • УНН
У Раді Європи розповіли, як працюватиме механізм Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України
Прийняття заявок, їх обробка та перевірка, внесення до реєстру і потім визначення сум компенсацій – саме так буде побудована робота Реєстру збитків, завданих агресією рф Україні, який у травні 2022 року створила Рада Європи. Деталі повідомив директор Реєстру Маркіян Ключковський в ексклюзивному коментарі УНН.
За його словами, процес збору заявок та претензій від громадян України має розпочатися через декілька місяців.
"Ми повинні розуміти, що це буде не особливо швидкий процес. Ми стараємося рухатися якомога швидше. Але людям доведеться проявити трохи терпіння.
Нам належить зібрати усі претензії. Це юридичний процес, тому він має ґрунтуватися на доказах, що також визначає певні вимоги, як ці докази будуть зібрані, представлені та перевірені.
Через пару місяців ми розпочнемо процес збору претензій, потім вони будуть оброблені, і ухвалено рішення, чи будуть вони занесені до реєстру. Потім вони будуть направлені в комісію по претензіях для розгляду по суті та визначення сум можливих виплат.
Але з моєї сторони було б безвідповідально давати якісь конкретні прогнози стосовно того, коли люди зможуть отримати компенсації.
Ми отримуємо велику підтримку від української влади, від 44 держав-членів Ради Європи, які є учасниками Реєстру збитків", - розповів Маркіян Ключковський.
Додав, що нині розробляється механізм, який зробить процес подачі заявок для усіх українців, які постраждали від російської агресії.
"До початку процесу збору заявок ми оприлюднимо детальну інструкцію, як відбуватиметься процес. Зокрема, заявки можна буде подавати через веб-портал та за допомогою мобільного додатку.
Ідея полягає у тому, щоб зробити його простим для усіх українців.
Система буде підключатися до сумісних реєстрів та баз даних України. І тоді людина зможе додати будь-які докази: файли, документи, фотографії і відправити до реєстру одним натисканням кнопки на телефоні або на комп’ютері.
Також у нас буде система підтримки через Центри надання адміністративних послуг", - відзначив директор Реєстру збитків.
Додатково
Над встановленням розміру збитків внаслідок російської агресії в Україні працюють і фахівці Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. За словами директора КНДІСЕ Олександра Рувіна, це стосується як житлових приміщень, так і комерційних споруд.
"Більшість судових експертиз щодо встановлення розміру збитків, спричинених російською агресією, є комплексними. Насамперед експерти-вибухотехніки встановлюють причину руйнувань об'єктів. У межах будівельної та товарознавчої частини експертизи визначається сума реальних збитків для підприємства, тобто ринкова вартість фізично знищеного чи пошкодженого майна, споруд, обладнання, техніки тощо або вартість їх відновлення", - зазначив Рувін.
Зокрема, що стосується Київської області, то після деокупації тут було оглянуто 5 тисяч пошкоджених спорут у 205 населених пунктах.
За попередніми даними, сума збитків лише щодо нерухомого майна перевищує 100 мільярдів гривень.
"Щодо суми збитків, наприклад, якщо говорити тільки про нерухоме майно і за дуже попередньою оцінкою, по Бучі – це більше ніж 15 млрд грн, а Ірпінь – більше ніж 60 млрд. Загальні прорахунки по Київській області свідчать, що збитки по нерухомому майну перевищують 100 мільярдів гривень", - розповідав Рувін.
При цьому директор КНДІСЕ зазначає, що сума збитків від російської агресії суттєво перевищує розмір заблокованих на Заході активів рф.
"Ми не можемо сказати суму збитків загалом, бо ми не рахуємо всю Україну. Це дуже суттєва цифра, і вона, я думаю, не співмірна з тими грошима, які нібито на Заході заблоковані, які становлять 300 млрд доларів. Ми думаємо, що це набагато більше.
Розпродувати - не знаю, але віддавати гроші доведеться. Може, не за один рік, частинами, але доведеться. Німеччина скільки часу платила? Людям, які сиділи у концтаборах, досі надходять виплати. Сподіваємося, що росію чекає така ж доля", - каже Рувін.