Юрист проаналізував зміни до Кримінального процесуального кодексу

“Повернення попередньої редакції норми про строки досудового розслідування позитивно вплине на ефективність слідства та не вноситиме плутанини в обчислення загального строку досудового розслідування”, — зазначив юрист.

За його словами, свого часу при внесенні змін до КПК був запроваджений механізм обчислення строків досудового розслідування не з моменту повідомлення особі про підозру, а з моменту реєстрації кримінального провадження. При цьому строки обчислювались в залежності від тяжкості злочину про який відомості внесено до ЄРДР, що призводило до необхідності закриття кримінальних проваджень у випадку, якщо по зареєстрованому кримінальному провадженні про злочин невеликої чи середньої тяжкості впродовж шести місяців жодній особі не повідомлено про підозру. Це суперечило положенням КК про строки давності притягнення до кримінальної відповідальності та порушувало права потерпілого, оскільки правоохоронцям було зручніше дочекатися, щоб строк досудового розслідування сплив, аніж здійснювати весь арсенал процесуальних дій, спрямованих на розкриття злочину.

Крім того, як зазначив експерт, законопроект пропонує виключити положення щодо продовження строків досудового розслідування за ухвалою слідчого судді та повернення зазначених повноважень прокурорам. На його думку, це є більш логічним та виправданим, адже, такі повноваження не притаманні слідчому судді з огляду на функції, які він виконує у досудовому розслідуванні. Це також створює додаткове навантаження на слідчого суддю та не сприяє швидкому здійсненню досудового розслідування. “Вважаю, що можливість продовження строків досудового розслідування є виключною прерогативою прокурора”, — додав юрист.

При цьому він відзначив позитив і в поверненні попереднього механізму призначення експертиз, оскільки покладення обов’язку залучення експерта до проведення експертизи виключно за ухвалою слідчого судді, фактично, зумовило колапс при розслідуванні кримінальних проваджень. В практичній діяльності виникали випадки, коли слідчий суддя, не володіючи матеріалами кримінального провадження, на власний розсуд формулював запитання експерту в ухвалі та доручав проведення експертиз органам, які у своєму штаті не мали відповідних фахівців, що зумовлювало затягування проведення експертизи, а також її невиконання. За таких умов, слідчому приходилось клопотати про проведення додаткової чи повторної експертизи, що в окремих випадках було неможливим.

У той же час, юрист зазначив, що проблемними в законопроекті є пропозиції щодо скасування можливості оскарження повідомлення про підозру. “Вважаю, що такий механізм має бути визначений в КПК, але стосуватись виключних випадків повідомлення про підозру не у передбачений законом спосіб чи у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, яке декриміналізовано”, — пояснив він.

Нагадаємо, 10 вересня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект щодо змін до кримінального процесуального законодавства № 1009, підтримавши скасування “правки Лозового” і надання права на самостійне прослуховування Державному бюро розслідувань і Національному антикорупційному бюро.