Є два способи боротьби з "тіньовими" фермерами - експерт
Київ • УНН
КИЇВ. 20 листопада. УНН. Є два способи боротьби з "тіньовими" фермерами: ліберальний і шокова терапія. Про це заявив генеральний директор "Українського клубу аграрного бізнесу" Тарас Висоцький, обговорюючи проблему нелегалів в українському АПК, передає УНН.
"Є метод шокової терапії, який працює при сильній вертикалі правової держави. В один день приймаються рішення, які викорінюють тіньові операції і певний період здійснюється контроль з 100% покаранням тих, хто далі продовжує користуватися цими методами.
Є метод більш ліберальний і довгий: проводити активну просвітницьку кампанію, позиціонувати, пояснювати чому "тіньові" операції - це обкрадання кожного з нас, і фактично поступово еволюційним шляхом викорінювати такі явища. На жаль, лише в декількох країнах був такий рівень суспільних норм, коли це дійсно працювало", - розповів Висоцький.
Загальна тенденція така, що вирішення проблеми вимагає "твердої руки держави", додав експерт.
"У 9 з 10 випадків успішної боротьби з тіньовими операціями повинна бути сильна рука держави, яка карає однаково всіх", - зазначив Висоцький.
За різними даними, в "тіні" перебувають від 30 до 45% фермерів, тобто майже половина АПК України. Крім ухилення від сплати податків і нелегального працевлаштування, такі фермери позбавляють себе права на державну підтримку, а країну - валютної виручки.
Учасники ринку говорять, що велика частина нелегалів - це дрібні фермери, які навіть не реєструють оренду землі, на усних домовленостях обробляючи паї, а урожай збуваючи за "готівку".
"Потрібно розділяти. Є великі агрохолдинги, у яких власники або іноземці, або українці - там все чітко і структуровано. Якщо і проскакує така реалізація, то в дуже малому обсязі.
У невеликих господарствах, від 500 до 3 тис. га, в так званих офіційних спільнотах, де нормальні і чіткі власники, колишні голови колгоспів, наприклад - у них немає зацікавленості продавати щось за "готівку". Сьогодні структура його оподаткування таким чином сформована, що, в принципі, йому немає сенсу працювати в "сіру", податку на прибуток у нього немає і він отримує легальні доходи з підприємства.
І є дрібні фермери, які не зареєстрували право оренди на земельні ділянки. Це одноосібники, які збирають 10-20 родичів в селі, не оформляють з ними орендні відносини, а роблять їм послугу обробки - я йому зорав, зібрав, а він продав. Вони себе позиціонують як ті, хто вирощують для себе. Але за рахунок того, що вони купують насіння, гербіциди "в чорну", а урожай продають за готівку - вони можуть дозволити собі платити тим же родичам за оренду більше", - розповів співрозмовник на умовах анонімності.
Він уточнив, що "кешовий" урожай в основному йде в порти, а далі починаються інші схеми, за мовчазної згоди держнаглядачів.
"Куплене за "готівку" зерно обов'язково йде офіційним експортом з України. Тобто, воно не йде каналами, які ніхто не бачить. Але справа в іншому. Воно йде на підприємства-нерезиденти, які оформлені або на осіб з підробленими паспортами, або не існуючих, або тих, хто переховується від закону.
І тут перше питання до фіскалів, як перевіряються ці підприємства - їх же якось реєструють. Більше того, їх акредитують на митниці. Таким чином, "ліве підприємство" успішно проходить три рівні контролю, які в теорії мали б це припиняти.
Але вони рухаються далі. Це підприємство експортує "кешевий" урожай міжнародним компаніям, природно залишаючи валютну виручку за кордоном. Вони сюди її не повертають і не заводять. За підсумком немає врожаю, немає виручки.
За цією схемою в основному живуть переробники соняшнику", - каже учасник ринку.
За деякими неперевіреними даними, один з головних фермерських конвертаційних центрів зосереджений на ринку "7 кілометр" під Одесою, але ця інформація, крім як самими учасниками ринку, поки що ніким не підтверджена і вивчається редакцією УНН.
Тим часом в парламенті боротьбу з нелегалами в АПК вважають гострою та актуальною. В.о. голови профільного Комітету ВР Олександр Бакуменко заявив, що держава і надалі не буде дотувати "тіньовиків", і ніяких поступок в цьому питанні не передбачається.
Для тих же, хто покине "сіру" зону передбачені різні держпрограми для розвитку бізнесу, кажуть правники.
"Все, що повинен робити фермер для доступу до цих програм - це не мати заборгованості перед бюджетом, чесно платити податки і легально працевлаштовувати працівників", - заявив Бакуменко.