Як російські бізнесмени намагаються “переграти” Захід та працювати попри санкції
Київ • УНН
КИЇВ. 3 червня. УНН. Попри запроваджені санкції з боку ЄС та США до низки олігархів, бізнесмени, яким належать російські підприємства, планували взаємодіяти як з Америкою, так і з Євросоюзом й надалі. Одним з таких є Дмитро Мазепін — російський бізнесмен, ексгендиректор концерну “Уралхім” — однієї з найбільших компаній на ринку мінеральних добрив у російській федерації, СНД та Східній Європі. Компанія також володіє 81,47% акціями “Уралкалію” та 83,7% акціями “Тольяттіазота”, передає УНН.
Деталі
9 березня Євросоюз офіційно оголосив про нові санкції стосовно низки підприємців із рф: Андрія Мельниченка, Дмитра Конова, Дмитра Мазепіна та інших.
І вже 10 березня тодішній гендиректор “Уралхіма” Мазепін знизив свою частку в концерні нижче 50% і пішов з посади гендиректора.
Мазепін продав 52% "Уралхіму" (кому - невідомо) і у власності бізнесмена лишилося лише 48% компанії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гра на випередження: компанії російських олігархів в Україні почали блокувати ще минулого року
Новим CEO компанії призначили соратника Дмитра Коняєва, який раніше обіймав посаду голови ради директорів "Уралхіму". Раду очолив директор із правових питань "Уралхіму" (теж соратник Мазепіна) - Дмитро Татьянін. Обидва вони не потрапили під санкції Євросоюзу.
На думку економіста Олександра Охріменка, така практика - досить класична.
“Є така звична і класична схема – людина, на яку наклали санкції, – позбувається мажоритарного власництва у компанії. А свою посаду гендиректора умовно віддає своєму товаришу. І компанія далі нормально працює. Так, це обхід санкцій, але ж вони по іншому не працюють”, - розповів він.
Водночас Україна може подати позов до Європейського суду, аби той визнав такі перестановки незаконним обходом санкцій.
“Перераховуються порушення, вказується місце реєстрації компанії – суд повинен прийняти рішення і якщо він визнає, що це було порушення санкцій, то він визнає продаж недійсним, призначення керівника недійсним. Це все через суди. В Європі дуже бюрократична система і там емоції не сприймаються. Якщо є порушення – наш Мін’юст може подати позов”, - резюмував економіст.
Нагадаємо
Одразу після вторгнення росії в Україну, 24 лютого, путін зібрав провідних представників російського бізнесу - повідомляв Bloomberg. У агентстві наголосили - ця зустріч була використана ЄС як привід для введення санкцій проти кількох російських бізнесменів, оскільки показала їхню близькість до президента росії.
Тоді у зустрічі з путіним у Кремлі взяли участь 37 бізнесменів та топ-менеджерів приватних та держкомпаній, серед яких, зокрема, був голова ради директорів “Альфа-банку” Петро Авен, голова правління "Газпромбанку" Андрій Акімов, глава "Сібуру" Дмитро Конов, гендиректор "Єврохіму" Володимир Рашевський, ексгендиректор "Уралхіму" Дмитро Мазепін (на час зустрічі - ще чинний голова концерну) та інші.
За інформацією УНН, останній проводив ще низку переговорів з путіним одразу перед війною. О 4-ій ранку 24 лютого Мазепін відразу припинив транзит аміаку до України через аміакопровід “Тольятті-Одеса”.