Як COVID відкрив "золоту еру" вакцин - аналізують спеціалісти

Деталі

Розробка та тестування вакцин просунулися безпрецедентними темпами з моменту появи COVID-19, що дозволило довести свою ефективність технологіям, яким інакше знадобилося б ще одне десятиліття. Ці досягнення підготували ґрунт для подальших проривів у найближчі 5-10 років, які можуть допомогти у боротьбі з деякими з найбільших лих людства, від звичайних респіраторних інфекцій до раку, зазначається у статті.

"Ми очікували настання золотої ери для вакцин ще до пандемії, але, як і під час війни, під час пандемії технології розвиваються набагато швидше. Я припускаю, що позитивним моментом став швидкий розвиток різних платформ вакцинних технологій", - сказав професор Брендан Рен, молекулярний біолог із Лондонської школи гігієни та тропічної медицини.

Більшість ажіотажу пов'язана з вакцинами на основі мРНК, які використовують ту ж платформу, що і вакцини від COVID-19, розроблені Pfizer/BioNTech і Moderna.

На відміну від традиційних вакцин, які виробляються в біологічних системах, таких як дріжджі або курячі яйця, мРНК-вакцини синтезуються хімічним шляхом, подібно до більшості ліків. "Це величезний прогрес, тому що щоразу це, по суті, той самий синтетичний процес, а це означає, що ми можемо його масштабувати", - сказав професор сер Ендрю Поллард, директор групи дослідження вакцин Oxford Vaccines Group в Оксфордському університеті.

Хоча компанії часто продають це як нову технологію, насправді робота над вакцинами мРНК тривала близько 20 років, в основному в контексті раку. Однак пандемія надала фінансування та політичну волю, щоб вивести цю технологію на фінішну пряму та довести її цінність на сотнях мільйонів людей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ВООЗ переглянула свої рекомендації щодо вакцинації проти COVID-19

З того часу різко зросла кількість випробувань мРНК-вакцин проти інших хвороб. Минулого місяця Національний інститут охорони здоров'я США розпочав ранні випробування трьох експериментальних мРНК-вакцин від ВІЛ. BioNTech вже проводить випробування мРНК-вакцин проти малярії, оперізуючого лишаю та грипу. Moderna також тестує мРНК-вакцини проти грипу, а також РСВ, вірусу Зіка, цитомегаловірусу (провідна причина вроджених вад у дітей) та вірусу Ніпа, потенційної загрози пандемії. Окрім того, у співпраці з Vertex Pharmaceuticals плануються клінічні випробування інгаляційної мРНК-терапії для лікування кістозного фіброзу.

Тим не менш, одним із найбезпосередніших застосувань, імовірно, буде рак. У грудні Moderna оголосила про попередні результати випробування своєї протиракової вакцини на основі мРНК у 157 осіб із меланомою, раком шкіри. При прийомі разом із існуючим імунотерапевтичним препаратом Keytruda, як вказано, ризик смерті або рецидиву раку знижується на 44% порівняно з прийомом лише препарату. BioNTech також планує розпочати випробування однієї зі своїх вакцин-кандидатів в Англії наприкінці цього року. Очікується, що до 2030 року такі вакцини стануть доступними для багатьох пацієнтів.

У той час, як мРНК-вакцини проти COVID надають нашим клітинам генетичні інструкції для створення спайкового білка коронавірусу, протиракові вакцини на основі мРНК надають інструкції для створення фрагментів білків (пептидів), виявлених на поверхні ракових клітин окремого пацієнта.

"Розробити вакцину на основі мРНК для раку набагато складніше, ніж для інфекційного захворювання, - сказала д-р Анна Осборн, старший аналітик у галузі охорони здоров'я у фармацевтичній аналітичній компанії Citeline. - Коли ви думаєте про вакцину від COVID, усім можна просто дати ту саму вакцину. При раку кожна вакцина відрізняється, тому що її потрібно підбирати індивідуально для кожної людини".

"Але нам потрібно стримати очікування, тому що виробництво цих персоналізованих вакцин, як і раніше, дуже складне", - додала вона.

Пандемія дала поштовх для розвитку й інших вакцинних технологій.

COVID-19 заклав основу для всього цього і цілком може стати початком ери покращення у сфері охорони здоров’я на глобальному рівні, а також забезпечить нам кращу підготовку до наступної пандемії, вказується у статті. "Я думаю, що через п’ять-десять років ми матимемо всілякі чудові варіанти, тому що люди продовжуватимуть працювати над цим на рівні базових досліджень", — сказала Памела Бьоркман, доцент Каліфорнійського технологічного інституту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що таке стрес, хто найменше від нього захищений та як з ним боротися – розповідає експертка