В Україні досі не існує системи збору небезпечних відходів у населення

Всім відомо, що викидати використані люмінесцентні лампи разом із іншими відходами не можна, однак куди їх здавати теж мало хто знає . Тому дехто їх таки викидає, а в декого вдома лежать міні – склади таких ламп.

Безперечно, викидати люмінесцентну лампочку у смітник не можна. Все тому, що в ній міститься від 40 до 70 мг ртуті. Коли разом із побутовим сміттям такі лампи потрапляють на полігон, вони розбиваються. Випари ртуті забруднюють повітря, а коли ця речовина проникає в ґрунт, то отруює підземні води. Згодом токсини потрапляють до водогону і криниць. Також, якщо поблизу полігонів пасуться корови, то їхнє молоко і м'ясо можуть бути небезпечними. На жаль, ніхто конкретно не знає, скільки шкідливих побутових відходів лежать на сміттєвих полігонах, отруюючи повітря, воду та ґрунт. Всесвітня організація охорони здоров'я відносить ртуть до токсинів, що найбільш загрозливі для оточуючого середовища та здоров'я людини.

Ртуть небезпечна для здоров’я людини тим, що може довго і непомітно накопичуватися в людському організмі.

Так, наприклад, заступник декана факультету екології та приладо-енергетичних систем ЛНТУ Ірина Бандура розповідає, що пари ртуті призводять до хронічного отруєння. Воно характеризується порушенням нервової системи, тахікардією, нестійким пульсом, тремтінням рук і ніг. Крім цього, ртуть може бути причиною апатії, головного болю та порушень пам'яті. Якщо вдихати значні дози парів ртуті, то можуть виникнути симптоми гострого бронхіту та пневмонії.

Базовим документом в цій сфері є Закон України "Про відходи". В ньому викладені загальні правила поводження з відходами. Люмінесцентні та енергозберігаючі лампи належать до небезпечних відходів, оскільки містять ртуть. Цим законом встановлено, що юридичні особи мають вести облік відпрацьованих ламп і здавати їх на утилізацію. Що робити звичайним мешканцям – невідомо.

Нагадаємо, в Україні загалом вже накопичено понад 12 млн тонн небезпечних відходів (станом на кінець 2015 року даних за 2016 рік ще немає). Однак вже четвертий рік поспіль влада не виділяє кошти на їх утилізацію.

Чернігівщина вже три роки не може отримати кошти від Мінприроди на утилізацію 300 тонн небезпечних агрохімікатів.

Харківська ОДА взагалі не володіє інформацією щодо стану в сфері поводження з небезпечними відходами.

Херсонська область також не отримала коштів на утилізацію небезпечних відходів. За даними місцевої влади, ситуація в регіоні вже критична.

Як повідомляв УНН, Омбудсмен відкрив провадження проти Мінприроди за самоусунення від виконання покладених обов’язків щодо контролю за рівнем забруднення атмосферного повітря.

Рахункова палата України після проведення аудиту ефективності використання держкоштів, спрямованих на виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво пускового комплексу “Вектор” та експлуатацію його об’єктів, констатувала бездіяльність Мінприроди у сфері поводження з радіоактивними відходами. За даними відомства, Україна у 2018 році буде вимушена сплатити 20 млн доларів штрафних санкцій, якщо до цього часу не встигне виконати взяті зобов’язання.