Упав експорт продукції з доданою вартістю

За даними аналітичного відділу Ради з питань експорту продовольства (UFEB), експорт сировини у 2018 році зріс на 8,3% до 10,4 млрд дол. Натомість експорт продукції з доданою вартістю впав на 3,3% до 5,7 млрд дол.

Фахівці UFEB мають надію, що ситуація зміниться на краще вже у 2019 році. Перспективними, на їх погляд, є затребувані закордоном позиції, а це зокрема:

- соняшникова олія;

- м'ясо та їстівні субпродукти свійської птиці (курятина);

- цукор (буряковий);

- вироби з шоколаду;

- хлібобулочні вироби.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українська курятина увійшла в світовий ТОП-10

Цьогоріч список можуть доповнити: вершкове масло, яблука, яйця, мед та соєва олія, кажуть в UFEB.

Успіх соєвої олії на зовнішніх ринках залежатиме від скорочення/зростання посівних площ, яблук - від збереження тенденції до розширення експортної географії. Яйця в шкарлупі - від кількості вітчизняного поголів'я птиці, яке сьогодні стабільно зростає.

Експортом продукції з доданою вартістю переймаються не лише профільні фахівці, що цілком логічно, але й топ-політики, вказуючи це у своїх предвиборних програмах. Зокрема акцент на цьому напрямку декларувала Юлія Тимошенко на своєму з’їзді партії.

Що саме пропонує “Батьківщина” УНН дізнавався у народного депутата Вадима Івченко.

За його словами, йдеться зокрема про приріст експорту соків, замість плодово-овочевої сировини, біоетанолу - замість кукурудзи, макаронів - замість пшениці.

Також "Батьківщина" планує підтримати тих, хто вже експортує продукцію із доданою вартість, але хоче відкривати нові ринки, зазначив він.

"Держава має допомагати відкривати нові ринки збуту для всієї сільськогосподарської продукції, яка виробляється в Україні. В тому числі – курятини, продукції м'ясного скотарства", - підкреслив Івченко.

Для досягненню результатів “Батьківщина” пропонує повернути торговельно-економічні відділи у посольства.

"По-перше, плануємо відновити при всіх посольствах торговельно-економічні відділи, які відповідатимуть за експорт української продукції у тій чи іншій країні.

По-друге - будемо проводити масштабні виставки і презентації української продукції, аби делегати з інших країн бачили, яке у нас обладнання, якої якості наша продукція", - підкреслив він.

Нагадаємо, на сьогоднішній день Україна залишається сировинним придатком для інших країн, що вкрай негативно впливає на економіку.

BusinessViews у своїй статті описує різницю в ціні між товаром з низькою і високою доданою вартістю - як різницю в ціні між купкою металу і iPhone.

“iPhone складається з більш ніж 30 елементів таблиці Менделєєва: алюмінію, карбону, міді, кремнію, золота і т. п. - їх здобувають по всьому світу. З цієї сировини створюють плати, деталі корпуса, дисплей. Розробляється дизайн, софт і операційна система. Це все збирається в телефон. Який рекламують на ТБ, в інтернеті, в журналах, в магазинах. А потім розвозять по країнам. Ось так і формується ціна "яблука", яка варіюється від 350 до 1000 доларів. Але сумарна вартість сировини для одного айфона ледь перевищує 1 долар”, - зазначає видання.

Тож, і виходить, що поки Україна поставляє сировину – заробляють на ній всі інші.