У ВСУ назвали розповсюджені проблеми застосування Конвенції з прав людини в Україні
Київ • УНН
КИЇВ. 30 березня. УНН. Недоліки мотивування судового рішення є однією із часто повторюваних проблем, які Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виявляє, розглядаючи заяви проти України. При цьому, причина таких недоліків полягає у сфері відповідальності суду. Про це розповів голова Верховного суду України Ярослав Романюк на міжнародній конференції “Право на свободу та особисту недоторканність в Україні: перехід до верховенства права”, передає УНН з посиланням на доповідь голови ВСУ.
За його словами, за результатами розгляду заяв про порушення статті 5 Конвенції, ЄСПЛ доходить висновку, що перед застосуванням тримання особи під вартою (найтяжчого заходу втручання в право на свободу) національний суд обов’язково повинен розглянути можливість застосування менш суворих запобіжних заходів, зокрема й застави, якщо її передбачено національним законом.
“Чинний Кримінальний процесуальний закон України визначає заставу одним з видів запобіжних заходів. До того ж, за загальним правилом частини третьої статті 183 КПК, слідчий суддя, суд, постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом.
На сьогодні застава в Україні можлива виключно у грошовій формі та в грошовій одиниці України, а її конкретний розмір визначає слідчий суддя чи суд, як правило, у межах, визначених частиною п’ятою статті 182 КПК. При цьому з огляду на положення частини четвертої статті 182 КПК розмір застави, з одного боку, повинен достатньо гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, тобто бути суттєвим і значущим для особи, а з другого – не може бути завідомо непомірним для нього.
Як на мене, віднайти розумний баланс між цими двома категоріями досить непросто. Водночас це ускладнюється ще й тим, що заставу може бути внесено виключно в грошовій формі. Визнаймо: переважна більшість українців не має значних коштів, хоча багато хто є власником рухомого й нерухомого майна.
З огляду на зазначене було б доцільно розглянути питання про розширення переліку об’єктів, які можуть визнаватися заставою в розумінні запобіжного заходу, у тому числі й альтернативного триманню під вартою”, - наголосив Я.Романюк.
Нагадаємо, раніше експерти заявили, що в Україні інститут застави знівельовано – прокурори клопочуть, а судді погоджують суми, які є непомірними для підозрюваних.
Зокрема, йдеться про суму застави для екс-голови банку “Михайлівський” у розмірі 160 млн грн, обраної суддею Дніпровського суду м.Києва Н.Ластівкою. За словами дружини І.Дорошенка, продаж усього їхнього майна ледь покриє 2% від визначеної застави. Зауважимо, що зараз Дисциплінарна комісія розглядає звільнення Н.Ластівки за прийняття невмотивованого рішення.
Як раніше повідомляли ЗМІ, І.Дорошенка можуть звільнити з-під варти завдяки рішенню ЄСПЛ “Луценко проти України”.