"Це не про тиск на аптеки, це про чесні правила гри для всіх учасників ринку": нардеп Кузьміних про нове регулювання фармринку

З 1 березня 2025 року в Україні вступила в силу постанова Кабміну №168, яка передбачає нові правила регулювання фармацевтичного ринку. Зокрема, було запроваджено обмеження націнок на постачальницько-збутові та роздрібні надбавки для всіх лікарських засобів, а не лише для окремих категорій. Окрім того, постановою заборонено рітейлу укладати маркетингові угоди з фармвиробниками, які давали можливість аптекам робити знижки для пацієнтів, впроваджувати соціальні проєкти і проводити навчання фармацевтів.

Голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації Сергій Кузьміних в ексклюзивному інтервʼю для УНН розповів про нове регулювання, обмеження маркетингу, справедливі націнки та про те, чому зміни були необхідні вже зараз.

— Пане Сергію, ви голосували за законопроєкт №11493, результатом якого, у тому числі, стала постанова КМУ №168, яка обмежує націнки та забороняє маркетингові угоди. Але чимало експертів кажуть, що це регулювання мало прораховане економічно і вдарило по аптечному ринку. Хто відповідає за розрахунки, і чи були вони взагалі?

— Це було рішення РНБО розробити законопроєкт №11493 і проголосувати його у Верховній Раді. У самій редакції закону немає заборони на маркетинг, але є в рішенні РНБО і звучить дослівно так "заборонити маркетингові угоди до запровадження референтного ціноутворення".

Щодо націнок: раніше вони регулювались лише на препарати, які входять до Національного переліку ліків. Зараз встановлено: 25% — для рецептурних, 35% — для безрецептурних, і 10% — як і було, для "Доступних ліків". На мою думку, це правильна ініціатива, повинні контролюватись всі препарати, які продаються в аптеках, і ця постанова дає нам можливість це робити. 

Щодо заборони маркетингу. Заборонили той маркетинг, який дозволяв продавати ліки або вироби медичного призначення. Повторюю в сотий раз, аптека - це не магазин, аптека - це заклад охорони здоров'я. Тому вони не повинні продавати, спираючись на якісь маркетингові послуги. Якийсь мінімальний маркетинг у вигляді оренди полиць може бути - це нормальна історія. Тому зараз у МОЗ на громадському обговоренні знаходиться постанова щодо регулювання маркетингу. Наразі у ній прописано, що маркетинг має становити не більше 10% від всього обігу препаратів в аптеці. На мою думку, відсоток маркетингу має рахуватись від конкретного препарату, а не від обороту коштів аптеки. Свої зауваження я вже надіслав у Міністерство охорони здоровʼя.

Прим.ред. Водночас колеги Сергія Кузьміних звертали увагу, що попри заборону укладання маркетингових договорів між аптеками та виробниками, яка, по суті, звільнила заводи від необхідності сплачувати відсотки  рітейлу, ціни на ліки не лише не знизилися - вони продовжують стрімко зростати. Фармзаводи заявляли про те, що були змушені сплачувати аптечним мережам 40-60% від вартості препарату за маркетинговими угодами і це впливало на відпускні ціни ліків. Однак, після заборони маркетингу виробники не знизили відпускні ціни на ці 40-60%.

– У відповідь на наш запит ДПС повідомила, що українські фармвиробники у 2024 році заплатили лише трохи більше 4,5 мільярдів гривень податків. Це майже на мільярд менше ніж аптеки, і більш ніж удвічі менше, ніж дистрибʼютори. Експерти вже прогнозували, що через нове регулювання фармацевтичного ринку держава недоотримуватиме близько 10 млрд гривень податкових надходжень в рік. Як ви збираєтеся компенсовувати недоотримання до бюджету, адже, як свідчить статистика, саме виробники найменше сплачують податків?

– Я чув про цю історію і навіть спілкувався з керівником Державної податкової служби. Маркетинг закладений у ціні виробника - якщо препарат коштує, умовно, 100 гривень + 10 гривень маркетинговий платіж, то він продається за 110 гривень. І це платимо ми з вами як споживачі.

А з чого сплачується податок? З прибутку. У аптек маркетингові платежі не йдуть як прибуток, а як послуга. Тому на податкові надходження заборона маркетингу ніяк не вплине.

Прим. ред. Варто зауважити, що за прогнозами експертів, нове регулювання все ж призведе до зменшення податкових надходжень одразу з кількох причин: 

• обмеження націнки скорочує прибутки аптек і дистриб’юторів, з яких, як зауважив і Сергій Кузьміних, сплачуються податки; 
• з послуг сплачується 20% ПДВ, а тепер через заборону маркетингових угод цих податкових надходжень не буде. З продажів ліків - 7% ПДВ. Тому навіть якщо витрати на просування залишаться в ціні, то податки все одно зменшаться мінімум на 13%.

– На вашу думку, як саме зміни в ціновій політиці впливають на доступність лікарських засобів для українців? Адже понад 80% препаратів зі списку ТОП 100 коштують до 250 грн, водночас чек середньостатистичного пенсіонера на препарати проти серцево-судинних захворювань коливається на рівні 500грн+ на особу на місяць. Максимально дорогий препарат, який людям пропонує держава за зниженою ціною, коштує до 560 грн. 

– Логіка була така - взяти ті препарати, які найчастіше купують. Були обрані препарати, щоб якнайбільше людей максимально швидко відчули, що є певне зниження вартості. Звісно було трохи смішно, коли у списку опинилися вітамінки, але це те, що купують. Зараз додадуть ще близько 160 препаратів.

– Тобто мета була просто показати людям, що ціни стали менше, а не знизити ціни на дійсно необхідні препарати?

– Ні, чекайте. Раніше аптеки так само продавали, що хотіли і за що платили маркетинг. Тепер фармацевт дає якусь послугу фармацевтичну, а не вибирає, за що дається маркетинг чи не дається маркетинг, що вигідніше продавати чи не вигідніше в конкретній аптеці.

Прим.ред. Водночас лікарі розкритикували підхід МОЗ до формування списку препаратів на зниження ціни за популярністю. Зокрема через те, що у перелік ліків увійшли недоказові препарати, які користуються попитом, але не мають підтвердженої ефективності. Окрім того, заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук скептично оцінила те, що до списку популярних ліків, ціни на які повинні знизити, увійшов клофелін.

– Пацієнти в соцмережах скаржаться, що ліки українського виробництва, які не увійшли до списків МОЗ, здорожчали. Як ви це можете прокоментувати? Виробники діють за тією ж схемою, що й щодо препаратів зі списку - спочатку ціни піднімемо, а коли скажуть знизити, трохи знизимо і залишимося з прибутками?

– Виробники у цьому році ціни точно не підвищували. Держспоживслужба контролює вартість ліків в аптеках і за березень вже отримано 1200 скарг від громадян, під час 44 перевірок виявлені порушення, виписано штрафів на 220 тисяч гривень. То хто винний у цій історії?

Прим. ред. Українці в соцмережах масово скаржаться на зростання цін на ліки, які не увійшли до списку МОЗ, та звинувачують у цьому саме виробників, які формують 72% вартості препарату.

– Знову ж таки, якщо повернутися до відгуків пацієнтів. У соцмережах українці звертали увагу на те, що згідно даних на сайті Таблетки.юа, ціни на ліки, які увійшли до списків на здешевлення, піднімали ще з осені 2024 року, а після впровадження нових регуляцій, виробники зменшили їх навіть не до рівня літа 2024 року. У звʼязку з цим виникає питання, чи дійсно подешевшали ліки чи виробники просто змогли обіграти МОЗ і нардепів, сформувавши перед тим "запас міцності"?

– Таблетки.юа формували вартість, не виробники ж. Я батько трьох дітей і так само купую ліки в аптеках. Було як - заходиш в аптечну мережу і обираєш препарат Х, а потім заходиш на сайт Таблетки.юа і обираєш у цій же мережі той самий препарат, то через сайт він вже на 20% дешевше. Тому і постало питання заборони маркетингу. Зараз, якщо ви зайдете на Таблетки.юа, то ви побачите, що в цілому вартість однакова, що в аптеці, що на сайті. А це класна історія, якщо ми будь-який препарат зможемо купити в будь-якій аптеці, або онлайн замовити, і воно буде у всіх по одній ціні. І до цього потрібно йти, адже ця галузь давно вже реформування не бачила.

Прим.ред. Задля обʼєктивності варто зазначити, що аптеки сплачують оренду за приміщення, комунальні послуги, заробітну плату співробітникам, а тому їхня націнка на окремі препарати може бути дещо більшою, ніж на сайті. До того ж, сайт Таблетки.юа не формують вартість ліків, а швидше є агрегатором, який відображає актуальну вартість препаратів.

– Дехто з іноземних виробників заявляв про те, що у разі введення реферування буде змушений піти з українського ринку, адже комплаєнс міжнародних компаній зобовʼязує їх ставити однакову ціну на препарати в усіх країнах. Також за рахунок маркетингових угод в Україні аптеки могли надавати знижку на препарати. Але тепер це заборонено. Ці фактори вплинуть на дифіцит ліків або їх здорожчення? Ваша думка?

– Дійсно, був такий ризик через обмеження у 8% для дистрибʼюторів та імпортерів, які мають офіційне представництво в Україні. Ми провели консультації з Європейською бізнес асоціацією, Американською торговою палатою і внесли зміни, які надають можливість імпортерам нормально продовжити роботу.

Прим.ред. У той же час пацієнти скаржаться, що через введення нового регулювання доступ до імпортних ліків скоротився.

– Ви наголошуєте на необхідності запровадження єдиних кваліфікаційних вимог для фармацевтів та створення єдиного реєстру фармацевтичних працівників. Чи не вважаєте ви, що такі ініціативи можуть призвести до дефіциту кваліфікованого персоналу в аптеках, особливо в сільській місцевості, а також на прифронтових територіях?

– Наразі розробляються окремі положення щодо прифронтових територій. Ведуться консультації з усіма учасниками ринку. Там дійсно потрібні спрощені умови, бо є проблема з кадрами. 

Але у таких містах як Житомир, Київ, там інша проблема з фармацевтами. Я спілкувався з Академією фармацевтики в Харкові (Національний фармацевтичний університет - ред.). Тенденція дуже погана - люди не вступають вчитись на фармацевтів, тому що фармацевт став не фармацевтом, а просто продавцем у аптеці.

Фармацевт — це людина з медичного світу, яка надає медичну послугу, а не просто продавець, байдуже чого. І я хочу бути впевненим, що мене обслуговує фармацевт в аптеці. Тому що, якщо говорити про рецептурну групу препаратів, то я йду в аптеку з діючою речовиною, і далі фармацевт має надати мені якісну послугу.

– Представники малого бізнесу нам в коментарях говорять про те, що наразі в Україні працює всього 1200 аптек-ФОПів і нове регулювання, зокрема, обмеження націнок, змусить їх закритись. Чому не враховується позиція малого бізнесу? Чи розумієте, що робитимете у разі, якщо невеликі аптеки, які зазвичай працюють у сільській місцевості, припинять свою роботу?

– Я теж спілкувався з маленькими аптеками. Вони кажуть, що стали заробляти краще, ніж раніше. Поясню, чому вони стали заробляти. У них маркетинга ніколи в житті не було. Конкуруючи, вони не могли підняти ціну вище, тому що великі мережі їх задавлювали. Зараз немає маркетинга, вартість націнки у всіх однакова, і все, маленькі аптеки кажуть, що стали хоч щось заробляти. Вони стали конкурентні. 

Прим.ред. Водночас у коментарях УНН, представники малих аптек стурбовані встановленими обмеженнями націнок і просять збільшити їх розмір, щоб "вижити". 

– Але ми спілкувалися з представниками маленьких аптек, і вони скаржаться, що обмеження націнки їх, навпаки, "задавить" і, навпаки, змусить закриватись. Ви вважаєте, що це неправда?

– Спілкуючись з МОЗ, ми домовились, що потрібно подивитись на ринок у березні-квітні. Мета не закрити аптеки чи зробити цей бізнес збитковим, мета - правильно регулювати, щоб це була аптека, а не щось інше. І якщо ми побачимо після квітня, що цих націнок дійсно не вистачає, то постанова буде змінена. 

Зараз дуже багато маніпуляцій відбувається - з боку аптек, виробників та дистриб'юторів. Але, коли отримуєш дані з податкової чи інших структур, то трохи все відрізняється. Мета не закрити аптеки.

Прим ред. Власники невеликих аптечних пунктів скаржаться, що змушені працювати у збиток і якщо далі так піде, будуть вимушені припинити свою роботу.

– Тобто я правильно розумію, що є "план Б", якщо стане зрозуміло, що аптеки масово почали закриватися, і буде перегляд тих норм, які вже прийняті? 

– Звісно. Зараз аптеки в мережах почали закриватись. Але вони закриваються не в селах, а в великих торгових центрах. У селах це пріоритет, щоб аптеки працювали. 

– Пане Сергію, ви активно просуваєте нові регуляторні заходи щодо діяльності аптек, зокрема, впровадження референтного ціноутворення та обмеження маркетингових платежів. Чому саме аптеки стали об'єктом таких жорстких змін, адже дослідження вказують на те, що основна вартість препарату (72%) закладається виробником. Чому це залишається поза увагою законодавців?

 – Дивіться, зараз з кожного боку - виробники, дистрибʼютори, аптеки - відбуваються маніпуляції. Референтне ціноутворення зачепить саме виробників. З 1 січня 2027 року вступає в силу закон, у якому досить ґрунтовно, за всіма європейськими директивами, прописано все по виробникам. 

Не можна сказати, що регулювання стосується лише аптек. Щодо аптек у нас лише обмежені націнки, визначено, що таке аптечна мережа, але це було прохання Антимонопольного комітету, і маркетинг. Це боляче, але це ж не ми його забрали, таким було рішення РНБО.

– Тобто у майбутньому ще будуть ініціативи, які регулюватимуть саме діяльність виробників? 

– Звісно, це не історія про те, що давайте закриємо аптеки.

Прим. ред. За даними виданя "Апостроф", на нараді під головуванням заступниці голови ОП Ірини Верещук  було прийнято рішення про проведення перевірок усіх ланок ланцюга постачання ліків — виробників, дистриб’юторів та аптек — аби з’ясувати, де саме "застрягає" зниження цін.

– Спілкуючись з представниками фармринку, ми отримали інформацію, що під час напрацювання змін до постанови КМУ №168 щодо цін на ліки Молдова була виключена з переліку країн, які можуть використовуватись як референтні. Це пролобіювали великі українські виробники, бо наразі вони продають деякі свої препарати в Молдові дешевше, ніж в Україні ("Анальгін", "Тауфон" краплі, "Нафтизин" краплі, "Корвалол" краплі). Ви вважаєте нормальною ситуацію, коли ліки українського виробника в Україні дорожчі, ніж за кордоном? І тут же знову постає запитання, чому виробників ніхто і ніяк не регулює?

– Здається, Молдову ще не виключили, лише обговорювали. Я сумніваюсь, що українські виробники продають за кордоном дешевші ліки, ніж нам, українцям. Я сумніваюсь, що "Анальгін" в Європі взагалі продається.

Прим. ред. УНН порівняв ціни на деякі препарати українського виробництва, які продаються на онлайн сервісах у Молдові. 

Наприклад, 10 ампул "Анальгіна" виробництва української компанії "ЛекХім" в Молдові коштують близько 56,60 грн (по курсу НБУ). Середня ціна цього ж препарату у Києві складає близько 77 гривень.

Крім того, очні краплі "Тауфон" (10 мл) від українського виробника "Фармак" в Україні коштують від 43,30 грн, середня ціна в Києві – приблизно 60 грн. У Молдові ціна українського препарату вдвічі нижча – 12,32 лея, що за офіційним курсом НБУ на 2 квітня 2025 року становить близько 28,38 грн.

Ще один приклад – оральні краплі "Корвалол" (25 мл) того ж виробника:

• в Україні – від 29,51 до 38,77 грн;
• у Молдові – 11,24 лея (25,91 грн).

– Ви активно виступаєте за заборону укладання маркетингових договорів між виробником та аптекою, адже це нібито має знизити ціни на ліки. Однак, як вказують експерти фармринку, - у країнах ЄС господарські відносини між виробниками та аптеками не контролюються та не обмежуються з боку держави. У звʼязку з цим постає питання, чи нове регулювання не йде у розріз з євроінтеграційними прагненнями України і чи не віддаляє наш вступ до ЄС? Чи проводили нардепи консультації з віце-премʼєром Ольгою Стефанішиною та європейськими партнерами щодо євроінтеграційних питань перед ухваленням нововведень щодо регулювання фармринку?

– Дійсно, в країнах ЄС не регулюються націнки на ОТС-препарати. Але ми маємо таку ситуацію, що держава змушена була втручатися в цю історію. У нас виробник, дистриб'ютор і аптечна мережа почали робити якийсь сюрреалізм і забули, що вони займаються соціально важливим для українців товаром. Тому і втрутилися в цю історію. 

Прим. ред. Сергій Кузьміних  пообіцяв поспілкуватися з віце-премʼєром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанішиною щодо того, чи суперечить нове регулювання фармринку європейському законодавству.

– Як ви оцінюєте поточний стан співпраці між законодавцями, Міністерством охорони здоров'я та учасниками фармацевтичного ринку? Чи вважаєте ви, що існуючий діалог є достатньо ефективним для вироблення збалансованих рішень, які враховують інтереси як споживачів, так і бізнесу? 

–  Головне, що є комунікація, завжди буде хтось задоволений, хтось незадоволений. Ми намагаємося знайти золоту середину, яка б влаштувала всіх. І виробників, і дистриб'юторів, і власників аптечних мереж, і маленьких ФОП. Щоб будь-який пацієнт міг отримати якісні ліки і фармацевтичну послугу. 

Прим. ред. Голова однієї з професійних аптечних асоціацій Олена Пруднікова у коментарі УНН наголосила, що Міністерство охорони здоровʼя не чує малий бізнес і захищає лише виробників. 

– Як вам, до речі, список ТОП 100 ліків, на які повинні бути знижені ціни? Ви часто користуєтесь корою дуба і бруньками сосни?

– Ні разу. Можливо колись, але не пам'ятаю. Я погоджуюсь, що є певний сюр у цій історії. Але я розумію логіку Міністерства охорони здоров'я. Вони просять знижки на ТОП 260. Якщо у нас класно купують корвалол чи валідол, то вони потрапили у перелік.

Прим. ред. Раніше УНН повідомляв, що на одній з нарад під головуванням заступниці голови ОП Ірини Верещук зʼясувалося, що так званий ТОП 100 або список ліків, на які повинні знизитись ціни на 30%, формувало не МОЗ за пропозиціями лікарів, а самі виробники лікарських засобів.

"Цей список готували не ми, це те, що дали нам виробники", - повідомив заступник міністра охорони здоровʼя Едем Адаманов.

– Так, як каже лікар Комаровський: "Якщо ви ще не смокчете валідол, то ми йдемо до вас". 

– Комаровський - це не лікар. Це також проблема маркетинга і Комаровського.

Прим. ред. Євген Комаровський - український дитячий лікар, кандидат медичних наук, лікар вищої категорії.

– І останнє запитання. Як ви ставитесь до того, що окремі чиновники чи міністерства порушують законодавство України? У Державній регуляторній службі нам офіційно повідомили, що проєкт постанови КМУ не надходив їм для експертизи, що є порушенням Закону про регуляторну політики. МОЗ підзвітне безпосередньо вашому комітету. Чи плануєте ви розібратися у цій ситуації і притягнути до відповідальності винних за порушення законодавства?

– Надішліть мені інформацію, я з цього приводу розберусь.

Прим. ред. Варто зазначити, Державна регуляторна служба у відповідь на запит УНН повідомила, що проєкт постанови КМУ № 168 не надавався на погодження чи розгляд до ДРС. Водночас у регуляторній службі наголосили, що дія закону про регуляторну політику поширюється на всі проєкти регуляторних актів. У ДРС також додали, що вказана постанова є регуляторною. УНН надіслав Сергію Кузьміних відповідь Державної регуляторної служби.