Столичні лікарні утилізовують медичні відходи через посередників
Київ • УНН
КИЇВ. 12 липня. УНН. Київська міська клінічна лікарня №3 уклала договір про утилізацію медичних відходів із фірмою, яка не має ліцензії на відповідні послуги, передає УНН.
На початку року столична лікарня оголосила тендер на закупівлю послуг із збирання, транспортування та утилізації медичних відходів.
Відкритий аукціон серед учасників тендерної процедури планувалося провести 19 лютого. Заяву на участь у тендері подали дві компанії — ТОВ “Екологічні переробні технології” та ТОВ “Центр екобезпеки та гігієни”.
12 лютого компанія “Екологічні переробні технології” поскаржилася замовнику на те, що у ТОВ “Центр екобезпеки та гігієни” відсутня ліцензія на утилізацію небезпечних відходів.
“Згідно з переліком видів діяльності КВЕД Довідки з ЄДРПОУ Державної служби статистики, серія АБ № 521512, ТОВ „Центр екобезпеки та гігієни“ не має дозволу на діяльність зі знешкодження медичних відходів, не містить дозвільних КВЕД 38.22 на оброблення та видалення небезпечних відходів”, — йдеться у заяві скаржника.
Додамо, що відсутність у ТОВ “Центр екобезпеки та гігієни” ліцензії на утилізацію небезпечних відходів підтверджується реєстром ліцензіатів Мінприроди.
Проте столична лікарня проігнорувала вимогу скаржника, посилаючись на відповідність документів товариства оголошеним вимогам закупівлі.
Таким чином, ТОВ “Центр екобезпеки та гігієни” вдалося заробити майже 48 тис. грн виключно за перевезення медичних відходів.
Подальша доля небезпечних медичних відходів невідома.
ТОВ “Центр екобезпеки та гігієни” далеко не єдине підприємство у переліку тих, хто береться за утилізацію медичних відходів, не маючи при цьому власних виробничих потужностей, розповідає голова Асоціації утилізаторів небезпечних відходів Кирило Косоуров.
Він переконаний, що діяльність таких компаній має бути заблокована.
"Будь-який організатор закупівлі може виставляти свої умови тендеру. Існують компанії, які чітко вказують, що до закупівлі допускаються лише ті підприємства, які мають власну матеріально-технічну базу (МТБ). Але у законі (ЗУ “Про публічні закупівлі” — ред.) є шпаринки, через які можна оскаржити умови тендеру як такі, що були не конкурентні, наприклад.
Тому Асоціація вже давно виступає за те, щоб на ринку небезпечних відходів взагалі не було фірм-посередників. Такі компанії — це шпарина для зловживань, махінацій, їх треба просто закрити“, — пояснив він.
У протилежному випадку українці продовжуватимуть збирати кинуті напризволяще медичні відходи у лісах та ярах, додав Косоуров.
“Дуже часто ціна, яку платять переможцю тендеру, нижча за собівартість послуг із утилізації. Працювати собі у мінус ніхто не буде. В такому випадку медичні відходи не потрапляють на утилізацію. За кращих обставин їх, під виглядом безпечних відходів, твердих побутових, вивезуть на полігон, або ж просто викинуть на несанкціоновані звалища, лишать у лісах та ярах”, — пояснив Косоуров.
