Скандал у АРМА через “злив” інформації про обшук: відповідальність може дійти до Думи

Скандал через підозру співробітниці Західного міжрегіонального територіального управління АРМА, яка, за версією слідства, повідомила колег про обшуки, може мати ширший масштаб. Якщо буде доведено, що такі дії не були ініціативою на місцях, то політичну відповідальність має понести голова агентства Олена Дума. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив політолог, колишній секретар громадської ради при АРМА Дмитро Громаков.

Деталі

Нещодавно стало відомо, що співробітницю Західного міжрегіонального територіального управління АРМА підозрюють у несанкціонованому розповсюдженні інформації з обмеженим доступом. Мова йде про дані щодо ухвали на обшук у приміщенні самого теруправління. За версією слідства, посадовиця, дізнавшись про слідчі дії, повідомила керівництво. Експерти зазначають, що в АРМА діє централізована вертикаль управління. А тому, ймовірно, вказівка "моніторингу судового реєстру" діє у межах центрального апарату, а заступники голови АРМА передають її далі - на регіони, де вже керівники, такі як Західного теруправління, залучають "своїх людей" для оперативного доступу до інформації.

За словами Дмитра Громакова, зважаючи на численні розслідування і питання, які виникли до керівництва АРМА, можна припустити, що вказівка про моніторинг ухвал щодо слідчих дій могла передаватись з центрального офісу на регіони.

Ми завжди казали, що політичну відповідальність за ситуацію в АРМА несе пані Олена Дума, і, звісно, якщо це було її вказівкою, то вона має нести і відповідальність за це. Але ж питання в тому, хто це зможе довести, і питання в тому, наскільки це завадило слідству в його роботі, це вже буде вирішувати суд і відповідні органи 

На його думку, таких вказівок у державних органах не повинно бути і з таким явищем необхідно боротись.

Нагадаємо

Рахункова палата провела аудит АРМА за 2022-2023 роки та перше півріччя 2024 року, який показав суттєві проблеми в роботі агентства.

Зокрема, аудитори акцентували на таких проблемах:

• недосконалість механізмів відбору управителів і оцінювачів конфіскованих активів;
• неповні дані про активи у реєстрі;
• неврегульовані взаємовідносини між АРМА та органами прокуратури й органами досудового розслідування.

У Transparency International Ukraine за результатами аудиту вказали на необхідності реформувати АРМА. Антикорупційні експерти вказали, що діяльність агентства наразі викликає серйозні застереження, у тому числі і у міжнародних партнерів.