Що найчастіше "кошмарить" бізнес: названо топ-5 скарг

Тренди скарг підприємців у 2020 році:

• податкові питання - 61%,
• дії правоохоронних органів - 15%,
• дії державних регуляторів - 5%,
• митні питання - 4%,
• дії місцевих органів влади - 4%.

Загалом ці питання становили 89% усіх звернень.

Деталі

У 2020 році установа отримала 1737 скарг бізнесу (+91 скарга проти 2019 року) та закрила 1159 справ (+20 справ проти 2019 року).

При цьому у жовтні-грудні 2020 року установа розглянула 451 скаргу бізнесу на порушення держслужбовців та завершила розслідування 293 справ. Таким чином, кількість звернень зросла на 9% проти четвертого кварталу 2019 року та на 3% проти третього кварталу 2020 року.

• Серед найпоширеніших податкових проблем підприємців у четвертому кварталі 2020 року було блокування податкових накладних (177 скарг), яке складається з трьох типів проблем: класичне зупинення реєстрації накладних (100 скарг), включення підприємців до переліків ризикових платників податків (29 скарг) та невиконання судових рішень щодо реєстрації накладних (48 скарг). 

"Після суттєвого скорочення у другому та третьому кварталах 2020 року разом з запровадженням мораторію на більшість податкових перевірок кількість скарг з цього предмету знову пішла вгору – після внесення до переліку дозволених видів перевірок підакцизних товарів", - відзначили у бізнес-омбудсмена.

• Дії правоохоронних органів (56) стали однією з причин зростання кількості скарг бізнесу у звітному кварталі. Зокрема, підприємці більше скаржилися на процесуальні зловживання Нацполіції та Служби безпеки України.

"Пам’ятаючи про невеликі абсолютні цифри, маємо констатувати, що кількість скарг бізнесу на СБУ у IV кв. 2020 року була найбільшою за останні 10 кварталів. Водночаc кількість скарг підприємців на дії органів прокуратури скоротилася", - додали у бізнес-омбудсмена.

• Ще одним джерелом зростання скарг бізнесу стали дії державних регуляторів – кількість скарг таких звернень (31) зросла вполовину у порівнянні з III кв. 2020 року.

Розподіл скарг за розміром бізнесу у четвертому кварталі минулого року виглядав наступним чином: малий та середній бізнес надіслав 76% скарг, великий бізнес – 24%. За походженням капіталу: український бізнес 89% скарг, компанії з іноземними інвестиціями – 11%. Найбільша частка скаржників – з Києва (37%), Харківської (10%), Дніпропетровської (8%), Запорізької (5%), Одеської (5%) областей. Найчастіше зверталися представники роздрібної торгівлі (25%), сільського господарства (16%), виробництва (10%), нерухомості та будівництва (8%) та приватні підприємці (12%).

Вказано, що у звітному періоді у бізнес-омбудсмена не отримували скарг від бізнесу безпосередньо з карантинної тематики. "Очевидно, не всі обмеження подобаються підприємцям, тим не менш, ми не отримували скарг, що дії державних органів у зв’язку з цими обмеженнями були незаконними", - додали в організації.

Довідка. Рада бізнес-омбудсмена – незалежний постійно діючий консультативно-дорадчий орган Кабміну, заснований з метою створення прозорих умов роботи державних і місцевих органів влади, державних і підконтрольних державі компаній, а також для запобігання корупції. Рада фінансується через мультидонорний рахунок ЄБРР, відкритий в 2014 році. Країни-донори – Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія Великобританія, США та Європейський Союз.

Доповнення

Бізнес розпочав рік з посилення песимістичних настроїв у відповідь на підсилення карантинних заходів на тлі традиційного зниження ділової активності на початку року. Навіть сфери торгівлі та послуг стрімко погіршили очікування щодо результатів своєї діяльності, свідчать дані опитування НБУ. Підприємства всіх секторів прогнозують зростання цін на власну продукцію/послуги на тлі зростання цін на сировину та цін постачальників, а також налаштовані на подальше зменшення чисельності своїх працівників.

Торік по бізнесу вдарила пандемія. Великі та середні підприємства в Україні за січень-вересень 2020 року показали фінансовий результат до оподаткування більш ніж у три рази менший, ніж за аналогічний період торік. При цьому частка збиткових підприємств за цей період зросла до 34,8%. 

Малі підприємці через карантинні обмеження навіть виходили на протести. Одними з наймасовіших стали акції руху "SaveФОП", під час яких у центрі Києва були й сутички. Згідно з даними одного з опитувань, через січневий локдаун про наміри закритися оголосило 9% малого бізнесу.

У Мінекономіки констатували "зменшення запасу міцності більшості видів економічної діяльності (особливо сфери послуг) та виснаженість економіки постійними коливаннями та змінами умов функціонування протягом 2020 року" і прогнозували, на тлі карантину “вихідного дня” у листопаді 2020 року та введення чергового локдауну у січні 2021 року, за підсумком І кварталу 2021 року падіння ВВП до 3%.