Перше перехоплення балістики за допомогою українського комплексу Freyja планують здійснити до кінця 2027 року – CEO Fire Point
Київ • УНН
Українська компанія Fire Point планує здійснити перше перехоплення балістики ракетою FP-7.x до кінця 2027 року. Антибалістична система Freyja не матиме функції kill switch, на відміну від Patriot, і будується на відкритій архітектурі.
Перше перехоплення балістичної ракети за допомогою антибалістичної ракети FP-7.x в межах проєкту Freyja планують здійснити до кінця 2027 року. Про це заявила CEO і CTO української компанії Fire Point Ірина Терех, пише УНН.
"На сьогодні ми завершили тестування ракети у вигляді FP-7.x. Але зараз іде найскладніша і найцікавіша частина інтеграції її в систему. І я буду дуже щаслива, якщо ми здійснимо, точніше, я на це сподіваюсь, і ми плануємо здійснити перше перехоплення до кінця 2027 року. Але це надзвичайно амбіційна ціль", – повідомила Ірина Терех в ефірі програми "Тема з Мосійчук".
Вона додала, що те, що зараз намагається зробити компанія – це втиснути ракетну програму довжиною 20-30 років в 2-3 роки.
За словами Ірини Терех, під час створення Freyja розробники свідомо відійшли від низки принципів, які використовуються у класичних системах протиракетної оборони.
"Freyja не можна буде вимкнути дистанційно. Така функція kill switch є, наприклад, у Patriot. Ми бачили, як Patriot були вимкнені в Катарі нещодавно, і всі ракети пролетіли над ними. Вони нічого не могли зробити. Ми не можемо довіряти безпеку свого неба системі, яка має kill switch", – зазначила вона.
Ще однією ключовою особливістю проєкту, за словами CEO Fire Point, є відкрита архітектура, яка дозволяє всім учасникам кооперації працювати на спільній технологічній базі.
"Freyja ми будуємо на відкритій архітектурі. Це не означає, що ми викладаємо її на GitHub, але це означає, що всередині учасників кооперації немає пропрієтарних знань. Всі обмінюються всім для того, щоб максимально швидко провести інтеграцію", – пояснила Ірина Терех.
Такий підхід також дозволяє проводити взаємний аудит рішень і перевіряти систему на відсутність потенційних вразливостей. Ірина Терех додала, що до програми Freyja може приєднатися будь-який виробник, якщо його рішення відповідатиме єдиним технічним вимогам та зможе інтегруватися в загальну систему.
Вона нагадала, що українська сторона відповідає за створення ракети-перехоплювача, пускової установки та системну інтеграцію комплексу. А міжнародні партнери постачають окремі критично важливі компоненти, зокрема радари та головки самонаведення.
Fire Point, за словами Ірини Терех, також інтегрує в проєкт Freyja й інших українських виробників. "Ми намагаємося долучити туди якомога більше учасників, бо чим більше людей спробують виконати цю вправу, тим більше шансів, що ми швидше дійдемо до успіху і будемо мати альтернативні варіанти на випадок, якщо щось станеться з одним із вендерів", – пояснила вона.
Ірина Терех також наголосила, що одним із головних принципів Freyja є забезпечення технологічної незалежності партнерів, щоб система не залежала від політичних рішень щодо постачання чи використання озброєння.
Додамо
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що найближчим часом у Франції відбудеться зустріч партнерів антибалістичної коаліції. На зустрічі буде обговорюватись ініційований Україною проєкт захисту від балістичних загроз Freyja.
Представники різних європейських країн вже висловили зацікавленість у спільній реалізації такого масштабного задуму. Зокрема вже були офіційно підписані домовленості між міністрами оборони України та Німеччини. Як зазначив Штілерман, ці домовленості відкривають шлях до отримання технічної документації на різні компоненти майбутньої антибалістичної системи.
Крім того, Fire Point нещодавно підписав угоду з німецьким виробником радарів Hensoldt. З відкритих джерел також відомо, що крім німецьких радарів дальнього виявлення, до системи ймовірно увійдуть також радар підсвітки та наведення Weibel GFTR-2100/48 або Leonardo KRONOS Land. Командний пункт, як очікується, буде на базі норвезького комплексу Kongsberg Fire Distribution Center. Однією з ключових особливостей системи стане відкрита архітектура та використання модулів Network Access Nodes, які дозволять інтегрувати додаткові рішення та компоненти.
Обмін даними між усіма елементами комплексу здійснюватиметься через тактичний канал Link 16, стандартизований відповідно до STANAG 5516. Саме цей протокол має забезпечити інтеграцію Freyja до вже існуючої системи протиповітряної оборони України та інших європейських країн.