"Пекін на спеціальному режимі": ЗМІ про те, як живе китайська столиця під час коронавірусу

“Невелика група людей товпиться у пекінської аптеки в очікуванні фармацевта. „У продаж надійшли дезінфікуючий засіб, антисептик для рук і 75-процентний спирт“, — йдеться в оголошенні, приклеєному до скляних дверей з велосипедним замком на ручках. Як і більшість закладів Китаю, аптеки перейшли в режим скорочення прямих контактів і тепер працюють виключно через бокове віконце. Всередину нікого не пускають, щоб не сприяти поширенню вірусу”, — написала у статті журналістка.

У перші тижні після спалаху вірусу ситуація в Пекіні змінювалася дуже швидко і стихійно. Хоча деякі заходи було вжито централізовано — наприклад, відмову від святкових гулянь і закриття пам’яток, — в цілому для різних міст події розвивалися по-різному.

Як зазначила авторка матеріалу: “Ясність з’явилася, коли в перших числах лютого народний уряд Пекіна опублікував перелік офіційних заходів щодо запобігання нових спалахів епідемії. Список виявився коротким, але всеосяжним: районній владі дали карт-бланш на заборону відвідування громадських місць, зобов’язали їх впровадити систему звітності та контролю за нерозповсюдженням коронавірусу, а жителів попросили дотримуватися правил гігієни, по можливості скоротити перебування на вулиці та відмовитися від відвідування місць масового скупчення людей”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Журналісти та пасажири описали, як живе круїзний лайнер у Японії на карантині через коронавірус

“Незважаючи на те, що деякі рекомендації не носили обов’язковий характер, жителі столиці їм підкорилися. Пекінське метро, в якому раніше доводилося видихати, щоб втиснутися в вагон, тепер пустує, з парків зникли любителі караоке і танців з строкатими віялами в руках, а перехожі тримаються один від одного на відстані метра. Винятком стали лише продуктові магазини”, — написала Христина Уласовіч.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Китай живе за “правилом двох метрів”: ЗМІ опублікували матеріал з умов тотального карантину

Як вказують ЗМІ, єдиним дефіцитним товаром стали захисні маски, що також спровокувало “чорний ринок” торгівлі ними у китайських соціальних мережах. Разом з ним по WeChat “гуляють” і рецепти, які пропонують для профілактики вірусу засовувати в ніс змочені в оцті ватні тампони, змащувати ніздрі кунжутним маслом і уникати носіння вовняних речей. Почасти саме через подібні повідомлення компартія Китаю посилила контроль за поширенням “помилкових даних”. Цензура в КНР спирається на закон про безпеку інтернету, який забороняє користувачам “фальсифікувати і спотворювати правду, поширювати чутки і руйнувати громадський порядок”. За фактом інтернет-поліція почала видаляти з соціальних мереж репортажі про хаос в лікарнях в перші дні, а також повідомлення, які влада розцінює як такі, що сіють паніку, або відверті фейки — наприклад, циркулюючі в WeChat і Weibo пости, в яких говорилося, що вірус запустили американці або що його розробили в біолабораторії в місті Ухань.

Ситуація у Пекіні на початку лютого:

“Замкнені будинку виявилися усі: в той час як школярів і студентів відправили на канікули до березня, доросле населення країни по можливості перейшло на віддалену роботу. Ті, кого компанія все ж зобов’язала їздити в офіс, насолоджуються рідкісним для пекінців явищем — безлюдними автобусами та потягами метро (вони працюють в звичайному режимі). Більш того, незважаючи на зняття обмежень, що забороняють в робочі дні водіям або з парними, або з непарними номерами з’являтися на дорогах у години пік, в столиці зовсім немає пробок”, — пише у статті журналістка.

Вулиці Пекіна:

Уже декілька тижнів на вході в усі громадські заклади стоять чергові, які чемно, але наполегливо вимірюють температуру відвідувачів безконтактним термометром. Правда, більшість термометрів не справляються з роботою під час лютневих холодів і часто показують неадекватно низькі значення — наприклад 31,5 градуса. Втім, співробітників це не бентежить, і городян спокійно пропускають всередину з глибокою гіпотермією — аби не жар.

Будні мешканців Пекіна в умовах карантину:

Єдині, на кого запобіжні заходи поширюються майже без збоїв, — працівники служб доставки. Якщо раніше кур’єри приносили замовлення до дверей, то тепер їм зазвичай доводиться протискувати контейнери з їжею через залізні паркани: на територію їх найчастіше просто не пускають. Ще важче доводиться співробітникам поштових служб — вони з самого ранку сидять в одномісних машинах навпроти входів в житлові комплекси і вартують купу посилок, чекаючи, коли за ними прийдуть клієнти.