Пандемія коронавірусу може стати каталізатором розвитку сільських територій - Інститут агроекономіки

Він вважає, що цьому сприятимуть два чинники: вимушене повернення селян-заробітчан з-за кордону, а також приплив міських жителів, які на час карантину перебрались в село.

"За різними оцінками, чисельність трудових мігрантів складає 1-2 млн українців, тобто 15% від всього сільського населення. Всі вони, отримавши досвід стандартів якості європейського життя, мають більш прогресивні погляди та власні вмотивовані потреби, а також володіють необхідним рівнем знань і навичок для створення нових бізнес-проектів вже на сільських територіях. Такі люди безумовно можуть стати лідерами, здатними змінити сільський світогляд власним прикладом, адже дана сільська місцевість є їхньою домівкою, місцем проживання їх предків та дітей", - пояснює експерт.

Крім того, на час карантину у село – до родинних домівок – перебралась частина міських жителів. Наразі складно підрахувати точну кількість, проте можна виділити дві категорії населення, які залишаться в селі й після завершення карантину: люди, які втратили роботу у місті і проживатимуть в селі в цілях економії, а також спеціалісти, які вже зараз працюють дистанційно, спрогнозував Козак.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Підтримку малому бізнесу може надати не так держава, як великий національний бізнес - експерт.

"Нагальним завданням влади у сфері розвитку сільських територій є створення для цих груп людей необхідних преференцій, які стимулювали б їх створювати та розвивати бізнес саме в Україні. Це дасть можливість запустити такі механізми розвитку сільських територій, які не лише зменшать негативний вплив наслідків карантину, але й матимуть довготерміновий ефект розвитку сільських територій", - наголосив науковець.

Основою таких змін мають стати інфраструктурні інновації з урахуванням викликів сьогодення, каже Козак.

"У першу чергу слід зосередити увагу на елементах інфраструктури, які формують комфортні умови проживання (роботи). Нині існує велика кількість інновацій, що можуть швидко, якісно та за помірну ціну вирішити будь-які організаційно-побутові питання", - розповідає науковець.

Також інфраструктурні інновації сприятимуть збільшенню сфер диверсифікації зайнятості на сільських територіях та розвитку малого й середнього бізнесу з формуванням локалізованих закритих продовольчих ланцюгів – просування інноваційної концепції слоуфуд (slow food) та крафтового виробництва, підсумував Мирослав Козак.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Карантин не призвів до зростання цін на харчі – експерт.

Нагадаємо, великий бізнес вже заявив, що допомогатиме із працевлаштуванням людей у сільській місцевості. Власник одного з найбільших агрохолдингів (МХП) та головного виробника курятини в Україні ("Наша Ряба") Юрій Косюк анонсував, що окрім працевлаштування - має більш глобальні плани.

МХП планує взятися за території і зробити життя у сільських місцевостях комфортним. Експеримент стартує у 2020 році і розпочнеться з Канева, Ладижина, Миронівки - міст присутності МХП.

"Канів, Ладижин, Миронівка. Ми з ними започаткуємо програму, де разом із місцевою владою, із громадами будемо створювати центри глобальної урбанізації.

Ми зрозуміємо, чому люди їдуть з цих міст і разом спробуємо ці проблемні питання зняти, щоб це не було: медицина, освіта або інший "біль" людей. Ми будемо не тільки учасником процесу, ми будемо фінансистами цього процесу.

Це буде наш внесок у локальну урбанізацію і оживлення територій. Щоб ці люди не їхали за кордон, або у Київ. Я хочу, щоб вони залишилися вдома і їм було комфортно", - розповів Косюк. 

Також нагадаємо, на подолання коронавірусу МХП виділив країні 84 млн грн.