Орієнтація Китаю на нацбезпеку та суперництво зі США загрожують новою ерою ізоляції від Заходу - аналітики

Деталі

Після скасування заходів контролю за пандемією Пекін вдався до кроків, які змусили багатьох спостерігачів сумніватися в його мотивах. Це зокрема сприяння миру в Україні через діалог з росією, перемовини із західними лідерами під час ескалації напруженості навколо демократичного Тайваню.

Аналітики кажуть, що те, що може здатися неоднозначним, є результатом того, що глава КНР Сі Цзіньпін знову зосередився на національній безпеці, що підкріплено відносинами, що перебувають на найнижчій точці, з конкуруючою супердержавою – Сполученими Штатами.

Сі Цзіньпін у своїй промові виділив національну безпеку після того, як у жовтні отримав третій президентський термін. Пізніша промова в березні на Всекитайських зборах народних представників була більш гострою: безпеці Китаю загрожують спроби США стримати його зростання, сказав китайський лідер.

Хоча національна безпека завжди була однією з головних турбот Сі Цзіньпіна після вступу на посаду в 2012 році, його перші два терміни більше зосереджувалися на внутрішніх проблемах, таких як дисиденти, правозахисники та мусульманські етнічні групи в північно-західному регіоні Китаю Сіньцзян, відзначає видання.

У своїй жовтневій промові він додав «зовнішню безпеку» та «міжнародну безпеку», що, на думку аналітиків, сигналізує про новий фокус протидії зовнішнім загрозам, а саме Вашингтону.

«Сувора реальність у Китаї... полягає в тому, що зараз безпека переважає все, від економіки до дипломатії», — сказав заступник декана Школи державної політики Лі Куан Ю в Сінгапурі Альфред Ву.

Він звернув увагу, що переважна увага до безпеки завдає шкоди деяким дипломатичним зв’язкам Китаю та його планам омолодити другу за величиною економіку світу, навіть якщо він прагне підкріпити свій авторитет у ключових геополітичних питаннях, включаючи війну в Україні. «Попри все, що Китай говорить про бажання бути відкритим для зовнішнього світу, він поступово закривається», - зазначає експерт.

Чарльз Партон, співробітник британського аналітичного центру Council of Geostrategy, попередив, що заклики Китаю до миру в Україні пов’язані з його власною боротьбою зі США.

«Пекіну байдуже, чи спрацює його миротворчість... важливо те, що це можливість зобразити американців у поганому світлі», – конкретизував він, посилаючись на твердження Китаю про те, що США та їхні союзники розпалюють вогонь війни, озброюючи Київ.

Ад’юнкт-професор політології Університету Кларка в Бостоні Майкл Батлер підкреслив, що Україна є лакмусовим папірцем для рішучості США з аналогіями щодо Тайваню, який Китай вважає своїм власним.

«Особливе занепокоєння для Сі викликає оцінка того, наскільки далеко США підуть – або не підуть – захищати суверенітет України від російської агресії», – мовив він.

Спроба Китаю залучити союзників США в Європі також є частиною його стратегії протидії впливу Вашингтона, але мала неоднозначний успіх, кажуть аналітики.

Вони вказують на зустріч минулого місяця в Китаї між Сі та президентом Франції Еммануелем Макроном. Те, що здавалося дружньою, конструктивною зустріччю, було затьмарене тим, що Пекін почав військові дії навколо Тайваню через кілька годин після від’їзду Макрона. Це разом із коментарями Макрона, які сприймалися як слабкі щодо Тайваню, підігріло критику поїздки до Європи як потурання Китаю. Згодом чиновники ЄС зайняли більш жорстку позицію щодо Китаю.

Орієнтація Китаю на безпеку також загрожує економічною ізоляцією країни, зауважує видання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Китай готує надзвуковий загін безпілотників-шпигунів - Washington Post