Опитування 25 жовтня: в ОПУ пояснили ініціативу "безпекових гарантій" за Будапештським меморандумом

"Аналізуючи Будапештський меморандум, доходимо висновку, що безпекові гарантії щодо України були порушені ще задовго до 2014 року. Наприклад, варто згадати відоме прикордонне протистояння у 2003 році у конфлікті навколо острова Тузла, що загрожувало територіальній цілісності України. Не менш небезпечними можна вважати так звані "газові війни", які є проявом свідомого економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам Україну", - йдеться у повідомленні.

В Офісі Президента наголошується, що світ не відреагував належним чином на такі порушення зобов’язань одним з підписантів меморандуму, які наростали з роками, призвівши у підсумку до прямої збройної агресії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кулеба заявив, що Будапештський меморандум має потенціал для вирішення конфлікту на Сході України.

"Більше того, настільки відверте ігнорування безпекових зобов'язань перед Україною поставить під сумнів для будь-якої іншої держави світу вагу підписів і обіцянок представників держав-гарантів за Будапештським меморандумом. Хто тоді виконуватиме інші подібні домовленості? Ігнорування зобов’язань держав-підписантів за Будапештським меморандумом перед Україною ставить під сумнів увесь корпус міжнародних договорів щодо нерозповсюдження та контролю над зброєю масового ураження", - зазначається у повідомленні.

Зазначається, що враховуючи те, що залишається актуальним глобальне завдання з нерозповсюдження ядерної зброї, а також зі створення нових міжнародних документів, що гарантуватимуть безпеку окремих держав у разі відмови від ядерної зброї або намірів з її виробництва, констатується, що потрібна й актуалізація положень Будапештського меморандуму. Його подальше невиконання може заблокувати досягнення нових дипломатичних рішень у сфері глобальної безпеки.

Вказується, що враховуючи також довготривалість порушення однією з держав-підписантів її зобов’язань, підтверджених у меморандумі, Україна наполягає на необхідності спільної роботи інших держав-гарантів для відновлення безпеки та територіальної цілісності України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Резніков переконаний, що західний світ повинен повернутися до Будапештського меморандуму.

"Хочемо підкреслити, що це не є позицією однієї з політичних команд в Україні – команди влади. Це може бути загальнонаціональною позицією, що значно сильніше. Саме тому Президент Володимир Зеленський запропонував п’яте питання для загальнонаціонального опитування 25 жовтня 2020 року щодо Будапештського меморандуму: "Чи потрібно Україні підняти сьогодні на міжнародному рівні питання: або всі підписанти меморандуму виконують взяті на себе зобов’язання, або ніхто?". Нашій державі потрібен мандат від народу для того, щоб звертатися до держав-підписантів меморандуму щодо виконання їхніх зобов’язань", - йдеться у повідомленні.

Окрім того, в Офісі Президента нагадують, що за п’ять років від 2014-го тодішньою українською владою фактично нічого не робилося для підготовки деокупації Криму. Ще й були розведені у переговорах кримський та донбаський кейси.

"Актуалізація положень Будапештського меморандуму може допомогти нашій державі поновити втрачені за той час можливості, створивши значно міцніші переговорні позиції разом щодо Донецька, Луганська і Криму", - зазначається у повідомленні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Соціологи пояснили, де можлива маніпуляція в опитуванні на місцевих виборах.

Наголошується, що ініційоване Президентом загальнонаціональне опитування не тотожне референдуму. Результат голосування 25 жовтня 2020 року у форматі такого опитування не матиме прямих юридичних наслідків. Застосування такої форми безпосередньої демократії потрібне для того, щоб зафіксувати волю народу і вже з цим політичним мандатом вибудовувати державні позиції.

Нагадаємо, Зеленський оприлюднив три фінальні запитання зі свого опитування 25 жовтня.

Довідка УНН: Будапештський меморандум - міжнародна угода у зв'язку із приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, укладений 5 грудня 1994 року між Україною, США, Росією та Великою Британією про ліквідацію ядерного статусу України (пізніше до умов угоди приєдналися КНР та Франція). Угода містить пункти, що надають гарантії суверенітету та безпеки Україні.

За документом сторони зобов'язалися:

• поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України;
• утримуватися від загрози силою, її використання проти територіальної цілісності/політичної незалежності України; ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти неї, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН;
• утримуватись від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, отримати будь-які переваги;
• домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН з метою надання допомоги Україні, якщо вона стане жертвою акту агресії чи об'єктом погрози агресією з використанням ядерної зброї;
• не застосовувати ядерну зброю проти України, крім випадку нападу на них самих, їхні та підопічні території, збройні сили, їхніх союзників;
• проводити консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов'язань.