Не Мойсей, але прогнозує виведення країни з кризи через 40 років: Гетманцев в інтерв’ю розповів на що "розміняє" свою політичну кар’єру

КИЇВ. 25 грудня. УНН. Бюджет бідної країни на 2021 рік — це компроміс, а очікування на карколомні зміни — божевілля. Великою перемогою є підняття мінімалки, а недоліком низьке підняття зарплат лікарям. Голова комітету ВР з питань податкової та митної політики Данило Гетманцев не хоче, щоб парламент брав за звичку вносити зміни до бюджету протягом року та готовий “розміняти” свою посаду на якнайшвидше введення фіскалізації. Докладніше читайте в інтерв’ю УНН.

— Ви назвали Бюджет 2021 бюджетом бідної країни. Загалом “Слуги народу” часто говорять, що країну до такого стану доводили 30 років, та чи зможе такий бюджет щось змінити?

Очікувати того, що в бюджеті щось з’явиться карколомне і 2021 рік виведе наше ВВП на душу населення з рівнем ВВП Франції на душу населення — це навіть не ілюзія, а божевілля. Щоб мати країну, економікою якої можна пишатися, нам з вами треба працювати не один рік, а працювати поколіннями. Цей шлях Південна Корея пройшла за 40 років, Сінгапур та Китай також йшли довго. Всі ті країни, про які ми зараз говоримо як про приклади — це системна послідовна економічна політика, яка розтягнута на десятиліття. І ми дійсно зможемо це зробити, якщо не будемо хитатися зі Сходу на Захід, якщо відмовимося від революцій та соціальних потрясінь.

— Але хіба у нас будується системна політика? Наш уряд ось-ось тільки починає будувати якісь стратегії на кілька років.

Але вже є стратегія до 2030 року, вона презентована. Я вважаю, якщо дати можливість попрацювати стабільно, планово, я не кажу що до 2030 року, але це було б також непогано, то ми мали б з вами зовсім інші результати і могли ними пишатися.

Якщо говорити про бюджет 2021, то ми його самі критикуємо розуміючи, що він є далеко неідеальним. Ми з вами маємо програми з підтримки дорожнього будівництва інфраструктури, це дуже важливо. Це передусім треба робити, бо дорожня інфраструктура наш політичний пріоритет. Але крім цього ми повинні з вами віднаходити кошти на програми підтримки розвитку промисловості, це є надважливим для нашої держави. Експортна кредитна агенція не отримала грошей на наступний рік, там є тільки можливість запозичень. А що це означає? Що підтримки нашого експорту не буде, це дуже погано. Якщо ми говоримо про підтримку галузей, які повинні стати базовими, це оборонне виробництво, сільськогосподарська переробка, авіабудівництво — воно повинно бути регіональним лідером. Також ми повинні експортувати енергетику зважаючи на наші потужності. Ці галузі, якщо ми на них будемо базуватися, стануть локомотивом розвитку всього суспільства починаючи від торгівлі закінчуючи перукарнями. Але не на наступний рік, а в три-п’ятирічній перспективі. Я переконаний, що нам треба перестати вірити в дива, подорослішати і врешті зрозуміти — добробут країни це результат щоденної важкої та довготривалої праці всього суспільства.

— Ви говорите про речі, які повинні бути, але цього року бюджет не відображає капітальних вкладень в такі галузі. В нас виходить, що до кожного показника в бюджеті, є приставка “але”. Наприклад, мінімальну зарплату підіймаємо, але з відтермінуванням.

Я думаю мінімальна зарплата це велика перемога і те, що ми її відтермінували, це також перемога. Ми з вами з 5000 грн у 2020 році збільшили мінімальну зарплату до 6000 грн з 1 січня 2021р., це на 20%. При тому, що хотіли ще на 500 грн збільшити з липня. За моїми розрахунками це абсолютно виважене рішення, якщо ми перенесли це все на грудень. Я вважаю, ми мали це зробити, адже є навантаження на бізнес внаслідок підвищення мінімальної заробітної плати і навантаження на інфляцію. Якщо ми говоримо про те, що більшість показників бюджету сприймається зі сполучником “але”, то я з цим погоджуюся. Це нормально. Бюджет- це компроміс.

Недолік бюджету, що лікарям підвищується заробітна платня лише на 30 %? Так, це недолік бюджету. Але, це ж не недолік цього бюджету або помилка уряду. Це недолік того, що влада 28 років крала, знищувала власну економіку, бізнес ухилявся від оподаткування, вивозив сировину за кордон замість того, щоб розвивати промисловість. Влада думала про рейтинги коли гралися в популізм, в який ми продовжуємо гратися. Тобто кожен думав про себе. Це ж не та основа, що може об’єднати націю, навпаки — це роз’єднує. Як може в одній голові одночасно вимога припинити фіскалізацію ФОПів співіснувати з вимогою підвищення зарплати медикам. Це ж взаємозаперечуючі речі. Ви не бачите в цьому роздвоєння особистості? Неможливо ухилятися від оподаткування і одночасно обурюватися розміром допомоги бізнесу у 8000 грн.

— Якщо говорити про пільги, які надає ВР для бізнесу. Ставку ПДВ для аграріїв скоротили з 20 до 14% вказуючи при цьому, що це не призведе до втрати надходжень ні для держави ні для підприємств. Але навіщо парламент надає пільгу сировинній галузі, якщо неодноразово профільне міністерство наголошує, що потрібно розвивати переробку?

По-перше, це неправда, що це не відобразиться. Це негативно відобразиться на переробці. Якщо сировина галузь сплачує 14%, а далі переробка сплачує 20%, то тягар переміщується з одних на інших. Я вважаю, що не на часі надавати пільги сировині галузі. Там немає аргументів чому це треба робити зараз і чому взагалі треба робити. Вважаю, що це питання, яке ми повинні більш детально вивчити перед тим, як його прийняти. Я відкрито виступав проти цього закону, за що, як ви знаєте, мене певні групи намагалися зняти з посади.

— На вашу думку, на який термін це взагалі пригальмує розвиток переробної галузі?

Не знаю. Важко взагалі передбачити негативні наслідки такого рішення. Ми з вами розуміємо, що податковий тягар з ПДВ переміщується з переробників навіть на споживачів, бо це залежить від товару. Ніхто не буде зменшувати ціну на молоко чи вівцю у зв’язку із зменшенням ставки ПДВ. Різниця піде в кишеню сировинника і її сплатить споживач. До речі, до нашого комітету надходило дуже багато листів від переробників, які проти цього. Але аграрне лобі у нас у Верховній Раді дуже сильне.

У нас відсоток сировинного експорту виріс з 15% з 2010 року до 34% у 2019 році. Сировинна економіка — це економіка без майбутнього, вона залежить від ціни на товар на світовому ринку. Завтра ціна на зерно впаде і де ми всі будемо? А ми не впливаємо взагалі на ціни, ніхто не впливає на них, це перше. Друге — метал в листі і метал в автомобілі має різницю вартості в 10 разів. Чому ми цю додану вартість повинні віддавати в Польщу, Німеччину, Китай і не залишати в себе створюючи робочі місця, підвищуючи зарплати лікарям через податки, які будуть сплачені в нашій державі.

— Практика показує, що ВР протягом року часто вносить зміни до держбюджету в різних галузях. Ваші прогнози, чи буде так цього року, коли і яких змін можна очікувати?

Хочеться, щоб ми цього не робили. У мене, якщо говорити відверто, є сумніви щодо макропрогнозів, які закладені на наступний рік. Вони занадто оптимістичні і можуть спричинити недовиконання бюджету в дохідній частині. Я хотів би, щоб цього року не було, як у 2020-му, коли ми не виконали дохідну частину бюджету у першому кварталі у зв’язку із завищеним курсом долара, закладеним в бюджеті.

Я вірю в те, що новий голова митниці Павло Рябікін все ж таки буде на своєму місці і йому вдасться не тільки виконати, але й перевиконати плани надходжень. Потенціал є. Я вірю в нього, я хочу йому допомогти. Нажаль констатую і підтверджую, що на сьогодні ми не змогли впоратися з проблемами на митниці. Очевидно, що міністру не вдалося впоратися зі збільшенням надходжень і припиненням корупційних схем. Я бачу у нового голови митниці стратегічний підхід і розуміння того, що він це питання подолає. Ми отримаємо додаткові надходження.

— У нас по митниці, мабуть, найбільше керівників змінювалося за рік, це вже 5-й. Можливо цього разу риба гниє не з голови і проблему потрібно вирішувати не лише на рівні керівництва?

Керівник має вирішальне значення, я не думаю що в нас якась унікальна ситуація. Безперечно, що команда також грає роль, але команда це також керівник. Якщо керівник приходить сам, то кому він потрібен? Я думаю, що ми зробимо все можливе, щоб митниця почала виконувати плани. До речі, за листопад вони вже план виконали. З одного боку потрібно виконувати плани, а з іншого боку перевиконувати за рахунок потенціалу, який має митниця.

— Якщо підсумувати Бюджет 2021 і подивитись на якісь позитивні моменти. Що точно вдасться без всяких “але” та “можливо”?

Він є реальним, приземленим. Він робить певні акценти на деякі речі, наприклад пенсії. Ми передбачаємо програми з підтримки пенсіонерів 75 +, 80 +. Також це питання доріг, це позитив. Хтось у цій країні повинен побудувати врешті решт дороги. Президент неухильно виконує програму “Великого будівництва”, він стоїть на цьому не зважаючи на критику. Дефіцит бюджету це якраз те питання, де є “але”. Але він якраз є прийнятним для кризового періоду.

— До кінця року парламент окрім бюджету ставив перед собою завдання вирішити питання з КСУ, а також з ФОПами. Робоча група по КСУ напрацювала законопроекти, але їх вже будуть розглядати після свят. А що очікувати з ФОПами?

По ФОП моя принципова позиція полягає в тому, що ми повинні проводити фіскалізацію в тих межах, в яких фіскалізація реалізована у наших сусідів — в Європі, Азії, Білорусі, Казахстані, Грузії, Росії. Тут не повинно бути жодного сумніву, ми повинні слідувати реалізованим практикам, а не придумувати український велосипед. Це не наскільки питання ФОПів, скільки питання великого бізнесу, який мімікрує під ФОП. У нас, наприклад, весь ювелірний бізнес працює на ФОПах.

Я не був задоволений законом Верховної Ради від 1 грудня, який прийняли. Але я його прийняв, я переконаний в тому, що конституційна більшість ВРУ є мудрішою за кілька людей, які не голосували за закон. Але політична організація, яка зараз намагається влаштувати черговий майдан, хоче продовжити революційні потрясіння. Вони проводять акції, вимагають, але це ж не означає, що всі інші 40 млн громадян повинні бути незахищеними. Вони виступають за повну відміну фіскалізації, повну відміну локдауну, повну відміну всього, а краще аби Гетманцев, Шмигаль, Зеленський пішли, а на їх місце сіли лідери цієї організації. Це задовольнило б їх усі вимоги.

До речі, я не проти піти, аби тільки фіскалізація відбулась. Я це готовий “розміняти”, так і напишіть. Завтра ж пишу заяву, тільки ми вводимо фіскалізацію. Заради цього можу піти не те що з депутатів, а взагалі з політики.

— Вас багато хто з експертів критикують за ваші ініціативи з детінізації економіки, як на це реагуєте?

Не бажаючи нікого образити, але я не знаю експертів, які б критикували введення антиофшорного закону, фіскалізації чи інших ініціатив, які ми провели через ВР з метою виведення економіки з тіні, як таких. Блогерів в соцмережах знаю, експертів ні. А блогери, на жаль, в більшості випадків не читають те, що критикують. Якщо дійсно експерт висловлює свою думку стосовно деталей прийнятих нами рішень, я завжди вдячний за таку думку. Фахівці, які дійсно знаються на деталях (а в податковому праві деталі — це найважливіше), допомогають уникнути помилок, роблять текст закону кращим, а махровий популізм на кшталт — “звільніть бізнес від податків”, чи “припиніть податковий контроль за бізнесом”, вважаю не потребують обговорення та взагалі якоїсь реакції від фахівців.