Military-tech по-українськи: як FAVBET Tech та інші IT-бізнеси працюють на перемогу

CEO FAVBET Tech Артем Скрипник розповідає про те, як українські айтішники «знаходять» себе у військових технологіях та оцінює перспективи національного military-tech.

Потенціал розвитку галузі – величезний. Зараз ми спостерігаємо зародження ринку

IT-рішення мають критичне значення на полі бою – і ми всі були свідками того, наскільки сильно наші військові залежать від технологій для успішного виконання бойових завдань.

Сьогодні ми бачимо мобілізацію за всіма напрямами діяльності. Наприклад, Мінцифри започаткувало IT-армію, яка атакує ворожу інфраструктуру, а з перших місяців війни та по сьогодні ще й займаються відстежуванням переміщень ворожих сил.

Багато зусиль зосереджено на розробці рішень в галузі великих даних, що важливо для розвідки, а також на кібербезпеці.

Україна – глибоко цифровізована держава, тому надійний захист IT-інфраструктури, енергосистем та баз даних є не менш затребуваними, аніж засоби ППО. Зростає кількість проектів в галузі штучного інтелекту, робототехніки, розробки дронів. Останніх можна вважати локомотивом галузі – саме розробка та виробництво безпілотників різних модифікацій зараз найбільше «на слуху».

FAVBET Tech робить рішення для ЗСУ з перших днів війни

Не зважаючи на «мирну» спеціалізацію нашого бізнесу, роботу над військовими проектами ми почали ще в лютому. Всього було декілька ініціатив. Зокрема, розробники FAVBET Tech створили мобільний застосунок для однієї з військових частин, де служив наш співробітник. Його мета – спростити роботу артилеристів шляхом автоматизації певних рутинних процесів, необхідних для ведення влучного вогню по позиціях ворога. Його ми передали підрозділу ще у березні та отримали дуже позитивний фідбек.

Зважаючи, що у FAVBET Tech ще до початку війни працював сильний штат спеціалістів з кібербезпеки, саме вона стала одним з провідних напрямів нашої мілітарної діяльності.
Ми брали участь в DDoS-атаках, у зламі важливих ресурсів ворога. У перші дні повномасштабної війни ми допомагали нашим військовим знаходити та ідентифікувати окупантів завдяки перехопленню їхніх дзвінків через українські мобільні вишки.

Звісно, була потреба у зламах не тільки від нашої команди, а всієї ІТ-армії. Українські спеціалісти брали участь у зламі IT-систем росії, в результаті чого ми отримали велику кількість баз даних та обсяг інформації про російських громадян. Це, наприклад, були злами серверів служби доставки їжі, державних послуг тощо. Ми допомагали нашій армії, передавали важливі дані, грабуючи ворога. За допомогою зламаних даних також могли знаходити та ідентифікувати росіян.

Стосовно майбутніх military-tech розробок, то ми в постійній комунікації з різними підрозділами та намагаємося закривати всі потреби, де може бути корисний наш досвід. Так само як і більшість інших українських бізнесів, ми завжди відкриті до запитів ЗСУ.

Загалом, можна констатувати, що українські ІТ-компанії мають достатню експертизу, щоб бути корисними та ефективними у military-tech напрямку. Проте, як і всім під час війни, потрібно адаптуватися до нових реалій та швидко змінювати процеси розробки програмного забезпечення, щоб бути більш орієнтованими на забезпечення військових потреб.

У нас є велика експертність на ринку за певними напрямами. Українські IT-компанії дуже сильні у напрямку кібербезпеки, у нас багато талановитих та, я б сказав, всесвітньо відомих спеціалістів та IT-команд, які займаються цим. Тому саме цей напрям я б назвав найбільш реалістичним для компаній, що бажають долучитись на IT-фронті.