Країни прийняли історичну угоду про біорізноманіття: третина планети стане зоною, що охороняється

Цитата

"Міжнародне співтовариство зібралося для знакової глобальної угоди про біорізноманіття. Вона дає надію на те, що криза, з якою стикається природа, починає привертати увагу, якої вона заслуговує. Лось, морські черепахи, папуги, носороги, рідкісні папороті та стародавні дерева, метелики, скати та дельфіни належать до мільйона видів, перспективи виживання та чисельності яких значно покращаться, якщо ця угода буде ефективно реалізована", - заявив Брайан О'Доннелл з Кампанії за природу.

Деталі

Після чотирьох років напружених переговорів понад 190 держав за посередництва Китаю уклали угоду, спрямовану на порятунок земель, океанів і видів від забруднення, деградації та кліматичної кризи. Згідно з нею, до 2030 року 30% сухопутних і морських районів планети стане охоронюваною зоною. Крім цього, у тексті міститься заклик до багатих країн збільшити фінансову допомогу країнам, що розвиваються, до 20 мільярдів доларів США на рік до 2025 року, а до 2030 – до 30 мільярдів доларів на рік.

Також країни зобов'язалися захищати права корінних народів як розпорядників своїх земель, що було ключовою вимогою активістів. Але, пише видання, це завдало ударів в інших сферах – наприклад, підприємства лише заохочують повідомляти про свій вплив на біорізноманіття, а не зобов’язують. 23 цілі в угоді також включають скорочення руйнівних для навколишнього середовища сільськогосподарських субсидій, зниження ризику від пестицидів і боротьбу з інвазивними видами.

Згідно з угодою, для фінансування ініціативи буде створено "цільовий фонд" в рамках існуючого фінансового механізму - "Глобальний екологічний фонд" (GEF). Поточні фінансові потоки для природи в країни, що розвиваються, оцінюються приблизно в 10 мільярдів доларів на рік.

Зазначається, що Сполучені Штати не підписали конвенцію про біорізноманіття через опір сенаторів-республіканців. Натомість президент США Джо Байден підтримав ініціативу та запустив власний план "30 на 30" усередині країни, тоді як США вноситимуть кошти у GEF для допомоги країнам, що розвиваються.

Нагадаємо

13 грудня учасники переговорів від ЄС досягли угоди, яка прокладе Європі шлях до встановлення першого у світі тарифу на вуглецевоємні товари, що надходять на її ринок.