Інститут застави як альтернатива арешту перетворився на профанацію — адвокат

За його словами, коли прокурори виходять з необґрунтованим клопотанням про обрання застав у 100-500 млн грн, вони штучно створюють умови для того, щоб людину утримувати під вартою.

“Я можу погодитися із сумою у декілька мільйонів гривень. Але коли суми перевалюють за десятки мільйонів гривень, то я вважаю, що це профанація і штучне створення умов для того, щоб людину тримати під вартою”, — сказав він.

На переконання адвоката, сторона обвинувачення стала забувати про те, що розмір застави має бути обґрунтований та відповідати майновому стану підозрюваного.

“Наприклад, підозрюваній особі призначається застава у 10 млн грн або тримання під вартою. А у неї немає цих 10 млн грн. Особа тримається під вартою два чи більше місяців, а потім з’ясовується, що підозра була безпідставна і знайдено реального злочинця. Цю особу виправдовують і звільняють. І тут виникає питання: хто відповість за те, що вона трималася під вартою?” — наголосив він.

Крім того, Є.Солодко наголосив на хибності тверджень про те, що застава має бути не менша, ніж сума цивільного позову.

“Коли кажуть, що сума не повинна бути менша, ніж сума цивільного позову, то потрібно розуміти, що цивільний позов вирішується за правилами цивільного судочинства, але в рамках кримінального процесу. При цьому цивільний позов не завжди може бути задоволений. І цивільний позов не завжди може бути доведений відповідно до умов Цивільного процесуального кодексу”, — пояснив адвокат.

Нагадаємо, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, роз’яснюючи порядок застосування запобіжних заходів для підозрюваних, зобов’язав суди враховувати, що застава може бути застосована до особи щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У таких випадках її розмір підлягає визначенню в ухвалі слідчого судді.

Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Як раніше повідомляв УНН, прокуратура хотіла призначити екс-голові банку “Михайлівський” заставу у розмірі 320 млн грн. Суддя Дніпровського суду Н.Ластовка зменшила запропоновану прокуратурою заставу вдвічі та визначила її у розмірі 160 млн грн. При цьому ані прокуратура, ані суд під час обрання міри запобіжного заходу не досліджували майновий стан екс-голови банку “Михайлівський” та не обґрунтовували вказані суми. Захист І.Дорошенко заявив про неможливість сплатити визначеної судом застави через відсутність таких коштів у їх підзахисного.

Як пишуть ЗМІ, екс-голова банку “Михайлівський” під час апеляції може скористатися рішенням Європейського суду з прав людини “Луценко проти України” та довести безпідставність зміни міри запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою. У 2010 році нинішній Генпрокурор України Ю.Луценко перебував у схожих умовах з І.Дорошенко: тоді прокуратура також змінила йому запобіжний захід через неявку до слідства. Як пояснив Ю.Луценко у своїй скарзі до ЄСПЛ, в цей час в нього була запланована прес-конференція, тому він не зміг з’явитися на виклик слідчого. І.Дорошенко також змінили міру запобіжного заходу через неявку до слідства. Як пояснив у суді І.Дорошенко, неявка пов’язана з його госпіталізацією через погіршення стану здоров’я. Тож, як зазначають ЗМІ, зміну запобіжного заходу Апеляційний суд може визнати протиправною за аналогією зі справою “Луценко проти України”.