"Гра в правки": чому нардепи погодили обмеження дотацій пташників під покровом ночі

Редакція УНН розбиралася, що насправді відбувається в агросекторі країни і хто зацікавлений в консервації розвитку вітчизняних сільгоспвиробників.

Що таке бюджетна дотація?

Виконуючи вимоги МВФ, в 2017 році Україна скасувала спецрежим оподаткування ПДВ для вітчизняних сільгосппідприємств, що діє з 1998 року. На зміну спецрежиму прийшов механізм видачі бюджетних дотацій (квазіаккумуляція ПДВ), який спрямований в першу чергу на підтримку тих виробників, які працюють на внутрішнього споживача. А це, зокрема, виробники м'ясної, молочної, овочевої і ягідної продукції.

Принципи розподілу дотацій між виробниками закріплені таким чином:

- дотуються тваринники для стабілізації поголів'я худоби;

- дотуються ті, хто працює в "чисту" і платить податки в бюджет - розмір дотації визначається на рівні 60-70% від загальної суми сплаченого податку;

- не більше 50% щомісячного обсягу бюджетної дотації отримують пташники.

"Цей спецрежим був створений спільно з Мінфіном, Мерт, Мінагро та ДФС. Три комітети: податковий, аграрний і бюджетний працювали над його механізмом. У підсумку прийшли до думки, що дотувати потрібно не підприємства, а цілі галузі, які потребують підтримки.

Для отримання дотації необхідно виробити продукцію, отримати різницю між вхідний і вихідний ПДВ, сплатити його державі, а держава вже по формулі має повернути виробникам гроші. На жаль, держава повертає менше, ніж платить виробник, тому що на все було передбачено 4 млрд грн, а фактичні розрахунки показали, що потрібно не менше 6,5 млрд грн," - пояснив народний депутат ВР Олександр Бакуменко.

Кому вигідні обмеження дотацій для тваринників?

В Україні є два види сільськогосподарських підприємств: ті, які орієнтуються на внутрішнього споживача і ті, які орієнтуються на зовнішнього споживача. До перших, як було вже сказано, відносяться виробники м'ясної, молочної, овочевої, ягідної продукції. До других - рослинноводи, які в основному займаються експортом.

"У 2016 році рослинноводи почали отримувати ПДВ при експорті зернових. Це була дискредитаційна норма, яка боляче вдарила по селянам і тваринникам. Перш за все піднялися на 12-15% ціни на внутрішньому ринку зерна, що потягнуло за собою зростання цін на м'ясну продукцію. Паралельно різко почало скорочуватися поголів'я всіх видів худоби: свиней, птахів і так далі. Виробництво яєць в 2014-2015 роках впало на 40% - такого не було навіть у важких 90-х роках.

З цим потрібно було щось робити і було прийнято рішення підтримати тваринників бюджетними дотаціями", - сказав Бакуменко.

Але такий перерозподіл держдопомоги не сподобалося рослинникам, впевнений кандидат економічних наук Павло Мороз. І та правка до Закону "Про державну підтримку сільського господарства", яка запускає з 1 січня 2018 механізм обмеження дотацій сільгосппідприємствам до 150 млн грн - спрямована саме на удар по виробникам тваринницької продукції, вважає експерт.

"Ми ж прекрасно знаємо, що рослинництво - експортоорієнтована галузь. На них сьогодні поширюється положення законодавства по відшкодуванню ПДВ при експорті. Виробники тваринництва більш внутрішньо орієнтовані, при тому, що це галузі з високою доданою вартістю. Зрозуміло, що їх потрібно підтримувати. У всій Європі вони підтримуються. Але всі експортоорієнтовані виробники прийшли до висновку, що якщо значна частина бюджетних ресурсів спрямовуватиметься на державні програми підтримки внутрішньоорієнтованих виробників, може звужуватися фінансовий ресурс для відшкодування ПДВ експортерам. Логічно, що створюються певні умови для політичних ігор", - пояснив П.Мороз.

При цьому зазначена правка порушує відразу три закони України, додав нардеп О.Бакуменко.

"Обмеження в 150 млн грн були прийняті в минулому році вночі. Редагування було подано групою народних депутатів. Вона порушує норми чинного законодавства: з трансферного ціноутворення і економічної конкуренції. Вона була прийнята без будь-якого обґрунтування", - повідомив О.Бакуменко.

Чи є майбутнє у вітчизняного агросектору?

"У нас аграрний сектор є одним з ключових експортних ресурсів. Звичайно, держава повинна робити все, щоб дати можливість виробникам оновити основні фонди і розвиватися, створюючи експортний потенціал. На зовнішніх ринках нас не чекають і не хочуть. І тут ключова роль у держави - підтягувати високотехнологічні аграрні підприємства і робити їх конкурентоспроможними.

Ключова проблема всієї української економіки, в тому числі для аграрного сектора - це старі основні фонди. А для того, щоб їх оновлювати ми повинні інвестувати. Інвестиції у нас є тільки дві - або залучення кредитних ресурсів, що на сьогодні є дуже дорогим або держава повинна створювати механізм мотивації технологічного оновлення, в тому числі і за рахунок державної підтримки. Це дуже правильне рішення", - заявив народний депутат ВР Олександр Домбровський.

Крім внутрішніх конкурентних воєн розвиток агросектору України стримується так званим "квотним" розподілом. В Європейському Союзі бояться масового виходу українських виробників на їх ринки, тому просять видавати вітчизняному бізнесу в 100 разів менше держпідтримки, ніж отримують європейці, розповів нардеп Леонід Козаченко.

"Сума бюджетних дотацій вітчизняним підприємствам обмежена. Вважається, що ми не можемо підтримувати наших підприємців на рівні Європейського союзу через нерівність географічних і кліматичних умов. Мовляв, і грунти у нас родючі, і клімат хороший, і менше добрив потрібно використовувати - тому державна підтримка наших підприємств повинна бути в 100 разів менше, ніж в ЄС. Кажуть, якщо ми дозволимо збільшити дотації, то будемо несправедливо більш конкурентоспроможними і не дамо нормального життя ЄС. Ось приблизно такі аргументи і такі обмеження", - повідомив нардеп ВР Леонід Козаченко.

Поки доля аграріїв вирішується в стінах парламенту, експерти не перестають ворожити про ціну на м'ясо в наступному році. І це теж, як не дивно, залежить від усього лише однієї правки в закон.

"Якщо в наступному році зменшать держпідтримку внутрішньоорієнтованних галузей (тваринники) - це прямим чином вплине на зростання цін. Той стрибок цін, який ми спостерігали влітку цього року, був спровокований конкретними макроекономічними ефектами. Собівартість продукції зростала пропорційно зростанню долара в той час, як доходи населення залишалися незмінними. Коли мінімальну зарплату підняли до 3200 грн, що абсолютно правильно, - тоді ж і виробники підвищили ціни, щоб відновити рентабельність виробництва.

Тепер, коли ми говоримо про необхідність обмеження дотацій для виробників, ми самі провокуємо черговий виток цін. Я розраховую, що цього не станеться, і Мінагрополітики разом з Мінфіном прислухаються до експертного середовища", - резюмував кандидат економічних наук Павло Мороз.