Допрем’єрний показ. Чи стане Кубраков наступником Шмигаля НЕ ЧІПАТИ!!!!

КИЇВ. 28 липня. УНН. В українському політикуму все частіше підіймається питання щодо ймовірної відставки уряду. Одним з найбільш вірогіднішим наступником Дениса Шмигаля називають віце-прем'єр-міністра – міністра інфраструктури Олександра Кубракова.

Чутки про зміну уряду – не новина. Інтерес викликає те, як Кубраков розпочав свою прем'єрську кампанію.

Сьогодні є вважають головним героєм зернового коридору, ефективним переговорником з донорами, чиновником який презентує західним партнерам систему цифрового управління відбудовою DREAM, державником, після приходу якого "нарешті запрацювала" програма "єВідновлення", й Україна може демонструвати світу здатність відновлювати інфраструктуру навіть під час війни.

Разом з Кубраковим називають ще щонайменше чотири ймовірних кандидати, проте частіше в іншому світлі. Зокрема, заступнику голови ОП Ростиславу Шурмі закидають провал залучення коштів на відновлення України. Цифровому світу віце-прем’єра Михайла Федорова закидають невідповідність реальній економіці. А Оксані Маркаровій згадують банківські пригоди її та чоловіка.

Компрометація конкурентів, з одного боку, є природною у таких речах. З іншого боку, новому прем’єру, хто б ним не став, доведеться працювати з усіма цими людьми. Тож доречність конфлікту з ними викликає сумнів.

Головне питання у тому, чому сам зараз віце-прем’єр так поспішає стати прем’єром? Цілком ймовірно, що зміна Кабміну планується, але дивує різкість старту прем’єрської кампанії.

Можливо, Кубракову потрібно піти на новий щабель, щоб стати недосяжними для загроз, які виникли в нього зараз. Які він має загрози? Їх декілька.

Нелегальний експорт зерна. Справжнім інформаційним вибухом стала нещодавня публікація міжнародного журналістського проєкту розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP про те, що щонайменше третину українського експорту зерна у рамках Зернової угоди була нелегальною.

OCCRP наводить дані, згідно яким, за перші 7 місяців війни 80 українських компаній, що перебувають під слідством, неофіційно відправили щонайменше 1,7 мільйона тон зерна вартістю 495 мільйонів доларів компаніям у Румунію, Угорщину та Чехію. Офіційно Україна за цей же час експортувала до Румунії приблизно вдвічі більше зерна (на суму близько мільярда доларів).

Як повідомили OCCRP в СБУ та БЕБ, які розслідують діяльність цих компаній, особи, які стоять за схемою, «переміщали товари між підставними компаніями… щоб заплутати торгові ланцюжки і уникнути обов'язкових виплат до бюджету». Журналістам не вдалося зв’язатися з жодним з цих «експортерів» по офіційним номерам їх телефонів. Чоловік, який у документах значиться власником однієї з цих компаній, розповів журналістам, що під час лікування у психіатричній клініці до нього підійшла людина та запропонувала гроші за те, щоб він вписав своє ім'я до реєстраційних документів. Він вказав також на інших пацієнтів, що були залучені до схеми.

Отже, півмільярда доларів за 7 місяців та зіпсований імідж України, протести у країнах-партерах проти нелегального та неякісного контрабандного демпінгу. Нещодавнє знищення 60 тис. тонн зерна в Черноморську у наслідок російської атаки також викликає багато питань. За словами міністра агрополітики Сольского, вантаж знаходився у порту два місяці. Чому? Як зазначає експерт аналітичної групи “Левіафан”, військовослужбовець 47-ої бригади Микола Мельник, відповідь на це питання міг би дати заступник Олександра Кубракова Юрій Васьков. За словами Миколи Мельника, судновласники платили у кишеню посадовців щонайменше 5$ за тонну вантажу.

Наразі слідчі дії СБУ та БЕБ тривають, і правоохоронці неохоче коментують хід розслідування. Однак поява гучних імен у розслідуванні – питання часу. Відсутність будь яких коментарів з боку «головного із зернової угоди» щодо розслідування OCCRP – також є доволі красномовним.

Скандал із ще одним заступником Кубракова – Василем Лозинським. Першою серією цього скандалу було його затримання агентами НАБУ за підозрою в отриманні хабара в розмірі 400 тисяч доларів при закупівлі генераторів. Слідство щодо Лозинського могло б стати зразком антикорупційної позиції Уряду. Але 21 липня цього року Вищий антикорупційний суд звільнив Лозинського з-під варти під заставу у 2.5 млн гривень. Це безпрецедентно мала застава за такою підозрою. Цілком вірогідно, що незабаром ми дізнаємось про дивовижне зникнення Лозинського з території України, як дізнались на минулих вихідних про те, що країну ледь не встиг покинути славнозвісний одеський воєнком Борисов. Навряд чи діяльність Лозинського була одноосібною. Таке чудесне звільнення може свідчити, що він небезпечним свідком, і для впливових людей краще, аби Лозинський був подалі від слідчих та допитів. Та чи «проковтнуть» Президент, громадськість та ЗМІ таку подію – ще зовсім не факт.

Масштабне будівництво та ремонт доріг, які здійснюються за закритими контрактами з початку повномасштабної агресії. Звичайно, на цей процес можна дивитися поглядом віце-прем’єра, що, мовляв, Україна дивує світ темпами відновлення, а можна – поглядом НАБУ, яке вважає, що такий порядок державних закупівель несе колосальні корупційні ризики, і запропонувало зміни до відповідної урядової постанови № 1178. І цілком може статися, що коли відповідні закриті контракти будуть відкриті, Україна дійсно здивує світ. Але не так, як мав на увазі віце-прем’єр.

Не додали віри у прозорість ремонтів обшуки у "Київавтодорі" та його компаніях-підрядниках, що відбулись 21 липня. Звісно, можна вважати це спробою послаблення київського мера Віталія Кличка. Менше з тим, ця подія дещо ілюструє стан справ у цілому автошляховому господарстві. Цілком вірогідно, що в усіх регіональних автодорах та в "Укравтодорі" традиційно використовуються плюс-мінус схожі схеми привласнення державних коштів. А отже їхнє викриття та гучні скандали можуть статися будь-якого моменту.

Ба більше, є всі підстави вважати, що скриньку Пандори бюджетного марнотратства під час війни, в якому центральна влада зараз звинувачує місцеву, відкрила саме практика Мінінфраструктури. Якраз масштабні і зовсім не критичні інфраструктурні проекти і дали старт масовим сумнівним стадіонно-озеленювальним витратам місцевої влади, а також державному фінансуванню розважальних серіалів. Бо якщо Мінінфраструктури можна, то чому іншим не можна? Але витрати місцевої влади та культурних установ відкриті. Вони були помічені та викликали шквал обурення. Чи не станеться те саме, коли побачать світ кошториси та об'єкти будівництва в дорожній сфері?

Точніше, світ це вже бачить. І тому, як зізнається міністр фінансів Марченко, США і прагнуть давати Україні "зброю, HIMARS, ракети – що завгодно, але не гроші". Бо не впевнені в тому, що вони будуть витрачені відповідно до критичних викликів.
Ще одного удару інфраструктурній репутації Кубракова завдав колапс стратегічно важливого мосту через річку Тересва у Закарпатті, що стався днями. В результаті було поранено п’ятеро осіб, зокрема двоє дітей. Крім того, зупинився рух на автодорозі національного значення Н-09 "Мукачево-Рогатин-Львів". В річку впала вантажівка з піском. Але то цілком могла бути вантажівка зі зброєю чи іншим вантажем для фронту. "Укравтодор" поспішив звинуватити в руйнуванні мосту водія вантажівки. Проте "Укравтодор" ніяк не прокоментував той факт, що міст з 2018 року перебував в аварійному стані і не був відремонтований під час війни, хоча розташований на трасі національного значення.

Доставка зброї – таємниця за сімома печатками. І добре, що це так. А ще це також вотчина Кубракова. І раніше чи пізніше виникнуть питання, хто конкретно здійснює його транспортування, і за якими тарифами. Це Укрзалізниця чи приватні компанії? Якщо Укрзалізниця, то за якими тарифами? А якщо в перевезеннях є приватні компанії, то який відсоток перевезень вони здійснюють і чи користуються для цього державними транспортними засобами, і знову ж таки яка ціна тонно-кілометра? Не виключено, що в цій галузі є ті ж яйця по 17 грн, тільки у профіль.

Нарешті фактором, який каталізує всі вищеперераховані загрози для віце-прем’єра, є втрата ним імунітету "головного по зерновій угоді", людини, що підписувала документ з Ердоганом і Гуттерішом.

Дивлячись на гучні кейси НАБУ, які в тому числі стосуються і його заступників і колег по партії, віце-прем’єр має розуміти, що ніхто не вічний у владі. І розуміє, що зараз є момент істини. Чи він піде на підвищення, чи піде в небуття.

Можливо є ще одна причина, яка може не замінювати, а доповнювати інші причина. Це намір Кубракова створити політичну партію "міцних господарників 2.0". У такому разі прем'єрське крісло дуже доречне. Це хороший трамплін та адміністративна позиція для формування нового політичного проекту.