Аграрні та сільські реформи влади демонструють повну відірваність від людей - експерт
Київ • УНН
КИЇВ. 6 квітня. УНН. Сільськогосподарські зміни, законопроекти та реформи, які пропонує реалізовувати влада, повністю відірвані від реальності людей, які працюють на землі, фермерів та сільських територій. Це стосується і нового президентського проекту “Нове село”, а також повної відсутності розуміння того, як створювати умови для розвитку фермерських господарств. Про це УНН розповів у коментарі політолог Віталій Бала.
Цитата
“Проект „Нове село“ яскраво демонструє відірваність людей, які прийшли до влади, від реальних потреб і ситуації в країні. Насправді я собі важко уявляю його реалізацію — у нас близько 13 млн пенсіонерів, молодь із сіл виїжджає, і пенсіонери лишаться зі смартфонами та велодоріжками?.. Цим людям треба зробити гідний рівень життя. А потім — ми ж ніби займаємося децентралізацією — маємо віддавати кошти на місця. На місцях, мені видається, люди будуть собі робити те, що потрібно в тому чи іншому населеному пункті чи селі”, — розповів Бала.
Деталі
Без створення умов, за яких не будуть розвиватись фермерські господарства, щоб молодь захотіла повертатись у село, працювати, створювати свої підприємства, на думку політолога, земельна реформа або “Нове село” ніяк не допоможе.
“Треба створювати умови для розвитку фермерських господарств. Дуже багато було розмов про так званий закон про продаж землі... Але я думаю, що треба створити умови — щоб люди, які хочуть працювати у селі, молодь, яка поїхала і лишила там батьків, поверталися і відкривали свої підприємства і могли заробляти на гідний рівень життя і підіймати села. На це треба направляти зусилля — доступ до грошей, безвідсоткові кредити, пільги”, — зауважив Віталій Бала.
Експерт впевнений, що без задоволення нагальних потреб людей у сільських територіях, будь-які відірвані проекти — це шлях в нікуди.
Доповнення
Відзначимо, зі свого боку народний депутат і член агарного комітету Вадим Івченко неодноразово наголошував, що сільські території потребують негайних антикризових заходів для їхнього збереження.
“Перше — створити робочі місця, а вже потім для тих людей, які працюють у певних економічних точках (у фермера, на сімейній фермі, на переробному підприємстві), створювати інфраструктуру, щоб вони не виїздили в місто. Оце системна робота зі збереження села. А якщо роботи немає, паю немає, а є лише хата, яку людина продасть і переїде до сина в місто, то побудовані інфраструктурні об’єкти його не зупинять. У мене в селі кожна четверта хата закинута”, — розповів Вадим Івченко.
Він наголосив, що будувати інфраструктуру в рамках програми “Нове село” там, де не буде кому нею користуватись, не має жодного сенсу. Тож, на думку Івченка, необхідно дещо з іншого боку підходити до збереження села та зупинення міграції населення в міста, а саме — створювати робочі місця.
