Кожна шоста скарга до бізнес-омбудсмена надходить від іноземного інвестора

“Станом на зараз, надійшло 6 тис. 60 скарг з травня 2015 року, з них — 994 скарги надійшло на правоохоронців”, — зазначив він.

Грегірчак уточнив, що далеко не всі скарги бізнес-омбудсмен приймає в роботу. Якщо є судовий розгляд або судове рішення, справа довготривала або приватно-правового характеру, бізнес-омбудсмен відмовиться допомагати.

“Якщо брати ці 6 тис. 60 скарг, десь 28-29% скарг не були взяті в роботу”, — сказав Грегірчак.

Існують параметри, за якими скарги приймаються в роботу, класифікувати їх можна так:

1) Коли з точки зору підприємця необґрунтовано відкривається кримінальне провадження. В основному це стосується тематики 212 статті кримінального кодексу (умисне ухилення від сплати податків). Бізнес-омбудсмен вважає, що не можна відкривати кримінальне провадження до того часу, поки сам податковий борг не вважається узгодженим. Узгодженим, це означає що платник податків повністю вичерпав можливості захисту в форматі адміністративного оскарження, чи коли вже існує судове рішення, що він винен якусь суму бюджету. Тільки після цього відкривається кримінальне провадження.

2) Коли підприємці намагаються відкрити кримінальне провадження проти правоохоронців, а ті, хто в правоохоронній сфері відповідає за оформлення такої заяви, внесення даних до ЄРДР, відмовляються це робити, шукають і знаходять формальні підстави для відмови у відкритті такого провадження.

3) Коли має місце затягування перебігу досудового розслідування: відкрите кримінальне провадження, чи за заявою підприємця чи проти нього, де він є якимось об’єктом слідчих дій, або хтось із правоохоронців є таким об’єктом і перебіг досудового розслідування надто тривалий. Якщо це проти бізнесу — сам факт існування відкритого кримінального провадження створює певний пресинг, тиск, або якщо це проти правоохоронців — складається враження, що воно “зависло”.

4) Різноманітні процесуальні порушення, які вчиняються на етапі проведення слідчих дій.

Якщо скарга відповідає критеріям і бізнес-омбудсмен бере її у роботу, розпочинається діалог з “кривдниками”. Як правило, каже Грегірчак, порозуміння знаходиться.

“У нас є меморандуми про співпрацю із тими державними і правоохоронними органи, які важливі для нашої оперативної роботи над скаргами. Це не номінальний папірець. Його основний практичний сенс полягає в тому, що він передбачає створення експертної групи, яка розглядає найбільш проблемні і індивідуальні скарги на підрозділи відповідного відомства.

У процесі розслідування наша рекомендація або виконується і досягається той результат, який бажаний для скаржника, або вона не виконується, у нас закінчуються строки нашого розслідування — 90 днів, і ми, наприклад, не бачимо сенсу продовжувати його, бо бачимо, що свій функціонал ми вичерпали — ми оформляємо рішення про закриття провадження із видачею рекомендацій”, — пояснює Грегірчак.

Дуже часто скаржиться іноземний інвестор, наголошує Грегірчак.

“Кожен шостий наш скаржник — це компанія із іноземними інвестиціями. Станом на кінець серпня ми отримали 1021 скаргу від іноземного бізнесу. Левова частка з них — це українські юридичні особи, просто їхніми засновниками, учасниками є іноземні громадяни або юридичні особи.

Податкові питання становили загалом 45%, дії або бездіяльність правоохоронців — 14%, скарги на різноманітні інші державні органи, окрім Мін’юсту — 12%, 6% було в структурі скарг по митним виключно питанням”, — повідомив він.

Грегірчак висловив сподівання, що з приходом нової влади бізнес втратить необхідність писати скарги Раді бізнес-омбудсмена. У тому числі — на дії або бездіяльність правоохоронців, додав він.

“Маю щирі наміри, що невдовзі Україна перестане асоціюватися з країною, де бізнес може зіштовхнутися із таким ризиком, як пресинг з боку правоохоронців. До речі, такого критерію, як тиск правоохоронців на бізнес, немає у жодному міжнародному рейтингу. Є якісь аспекти, пов’язані з дотриманням верховенства права, з якістю і довірою до судової системи. Але саме щодо правоохоронців, у чистому вигляді, немає. А отже, цього взагалі не повинно бути”, — висловив сподівання Грегірчак.

Нагадаємо, попри анонсовану домовленість між Президентом і представниками “АрселорМіттал”, 5 вересня на підприємство знову повернулася СБУ. В особі Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки, СБУ ініціювала чергову перевірку інспекторами ядерного врегулювання.

Це ж управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ спробувало раніше заслати Державну аудиторську службу на підприємство найбільшого виробника курятини в Україні — “Миронівський хлібопродукт”. Однак, аудитори відмовилися це робити через відсутність правових підстав. 

СБУ діє з ініціативи Президента Володимира Зеленського. Водночас, Прем’єр-міністр Олексій Гончарук закликає ліквідувати Управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ, з метою “остаточного відмежування правоохоронців та силовиків від бізнесу”.

Ігор Коломойський, у свою чергу, закликає націоналізувати великі підприємства в Україні, включно з “АрселорМіттал”. На днях бізнесмен мав зустріч з Президентом Зеленським, керівником Офісу Президента та керівником уряду, де обговорювалося “ведення бізнесу”.

Водночас, на тлі таких заяв Коломойського, Президент Зеленський закликає інвесторів вкладати в Україну, обіцяючи їм захист капіталів.

Тим часом у найбільшій інвестиційній групі Dragon Capital вважають перевірки в “МХП” і “АрселорМіттал” абсурдом і тиском на бізнес.