Аміна Хельмі з Гронінгенского університету разом із колегами, проаналізувавши хімічний склад, вік, розподіл і траєкторію руху зірок із каталогу, отриманого телескопом Gaia зробили висновок, що основна частина внутрішнього гало Чумацького Шляху сформувалася в результаті зіткнення з менш масивною галактикою близько 10 мільярдів років тому. Гало галактики — це невидимий компонент галактики, основна частина її сферичної підсистеми; в основному складається з розрідженого гарячого газу, зірок і темної матерії, де остання становить основну масу галактики.
Аналізуючи дані, вчені помітили, що значна частина зірок гало, які знаходяться поблизу Сонця, пов’язана з деякою великою кінематичною структурою. Порівняння розподілу швидкостей небесних тіл із результатами моделювання зіткнення Чумацького Шляху з іншою галактикою показує, що, швидше за все, вони є “прибульцями”. На користь цієї гіпотези також говорить і вміст у світилах стабільних елементів, утворених у результаті альфа-процесу (ядерна реакція захоплення α-частинок ядрами легких елементів; у зірках він є основним джерелом виробництва хімічних елементів від гелію до нікелю), і заліза.
Альфа-елементи виробляються, коли вмирають великі зірки і відбувається вибух наднової II типу, а залізо — під час вибуху наднової типу I, який виникає в подвійних системах. Зазвичай у галактиках співвідношення [α/Fe] в зірках із часом зменшується (в той час як їх металічність [Fe/H] зростає). Як показують дані Gaia, багато зірок, що входять до складу кінематичної структури, мають низький вміст альфа-елементів, що також свідчить на користь їх позагалактичного походження. Крім того, вони мають різну металічність, що вказує на те, що вони формувалися поступово, а не в результаті єдиного спалаху зореутворення.
Згідно з розрахунками астрономів, галактика, яка отримала назву Гайя-Енцелад, мала масу 6×108 сонячних. Її можна порівняти із Малою Магеллановою Хмарою, карликовою галактикою-супутником Чумацького Шляху. Зіткнення з об’єктом такого розміру повинно було розігріти молодий галактичний диск, сформувавши товщий сучасний диск.
Як раніше інформував УНН, Міжпланетна станція “Хаябуса-2” успішно здійснила третю репетицію забору ґрунту з астероїда Рюгу і скинула на нього кульку з іменами 180 тисяч осіб. Крім того, команда місії опублікувала ряд знімків поверхні астероїда, отриманих під час другої репетиції зниження, в тому числі детальне зображення ґрунту Рюгу на сьогоднішній день.