Цитата
“Президент Володимир Зеленський ветуватиме Закон „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування“ (законопроект № 4651), який ухвалила Верховна Рада”, — йдеться у повідомленні.
Деталі
Глава держави неодноразово наголошував на необхідності ухвалення законопроекту про відновлення справедливої кримінальної відповідальності за умисне неподання декларації та внесення до неї завідомо недостовірних відомостей.
“Я не допущу знищення чи послаблення електронного декларування чиновників. Підписання закону в проголосованому у Верховній Раді вигляді неможливе. Це не те, чого очікують українці, й не те, що їм обіцяв я, внісши цей законопроект на розгляд парламенту. Ми маємо встановити пропорційне та справедливе покарання за правопорушення, пов’язані з декларуванням”, — наводить Офіс слова Глава держави.
Третього червня депутати Верховної Ради України проголосували у другому читанні ініційований Президентом законопроект № 4651 у вигляді, що послаблює систему декларування та покарання за кримінальні правопорушення в цій сфері.
Зокрема, депутати змінили підходи до декларування активів, які є у володінні членів сім’ї декларанта. Це даватиме змогу декларантам не зазначати у деклараціях рухоме та нерухоме майно, яким володіють чи користуються їхні родичі, якщо член сім’ї не надає інформацію про нього. За такі дії декларанти не будуть покарані. Натомість зараз такі активи підлягають обов’язковому декларуванню в частині тих відомостей, які відомі або повинні бути відомі суб’єкту декларування, відзначили в Офісі.
Проголосована норма даватиме змогу недобросовісному декларанту переписувати дорогі автівки, квартири, наприклад, на дружину, яка, за його словами, відмовляється надати йому документи про це майно, а отже, не декларувати його. Недобросовісні декларанти пояснюватимуть це тим, що член сім’ї нібито не подав інформацію в будь-якій формі. І за це декларант не буде притягнутий до кримінальної відповідальності.
“Система електронного декларування була вимогою Європейського Союзу для запровадження безвізового режиму з Україною. Дотепер проводиться моніторинг цих зобов’язань, тож я не можу поставити під загрозу одне з головних досягнень на шляху до інтеграції з ЄС — безвізовий режим”, — додав Президент.
Крім того, поправками, які подали депутати, пропонується за умисне неподання декларації чиновником запровадити покарання у вигляді обмеження волі. Без комплексної зміни підходу до визначення ступеня покарання воно не матиме належного стримувального ефекту та не є пропорційним. За недекларування майна чиновниками, без сумніву, має бути встановлена справедлива кримінальна відповідальність, зазначили в Офісі.
“Кримінальна відповідальність за неподання декларації та внесення до неї завідомо недостовірних відомостей має бути достатньо суворою та передбачати можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі. Корупціонери повинні понести відповідальність згідно із законом”, — наголосив Глава держави.
Слід зазначити, що Венеційська комісія у своєму висновку від 5 травня 2021 року повністю підтримала ініційовані Президентом зміни щодо встановлення покарання за правопорушення, пов’язані з декларуванням, та не висловила жодних зауважень, резюмували в ОП.
Додамо
Верховна Рада України ухвалила в цілому президентський закон № 4651 щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Рішення підтримало 307 народних депутатів України.
Що було раніше
Після спірного рішення КСУ про скасування покарання за брехню у деклараціях, у грудні минулого року Рада ухвалила законопроект щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації, передбачивши у деяких випадках і обмеження волі до двох років за порушення.
У НАЗК тоді наголосили, що лише якщо особа умисно не задекларує майна на більш ніж 4000 неоподатковуваних мінімумів (~8 млн грн), суд може призначити їй покарання у вигляді обмеження (але не позбавлення) волі на строк до 2 років. Під час обмеження волі корупціонер перебуватиме не в тюрмі, а у виправному центрі. Там він зможе вільно користуватися засобами зв’язку (телефоном, інтернетом) та залишати центр за дозволом його керівництва.