Деталі
Пропозицію про продовження обмежень вніс Міхаель Гегер – очільник офісу єврокомісара з питань торгівлі Валдіса Домбровскіса. Його подання ґрунтується на аналізі ринкової ситуації. Там згадують низькі ціни, неможливість зберігати зерно у сусідніх з Україною країнах і зростання експорту з України до інших країн ЄС.
Наразі не відомо на якій термін пропонується продовжити обмеження (його прибічники Польща та Угорщина говорять, що обмеження слід залишити щонайменше до кінця 2023 року). Вказується, що документ є результатом роботи т. зв Координаційною платформи для зерна, в якій беруть участь представники п’яти країн, України та Єврокомісії. Робота цього органу відбувається за закритими дверима.
Остаточне рішення, як вказується у статті, «буде політичним і ухвалюватиметься головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн».
Ще в серпні в кулуарах Єврокомісії говорили, що вона пообіцяла Президенту України, що заборона не буде продовжена. Водночас вказується, що переданий Гегером документ є сигналом до продовження обмежень. Крім того, RMF24 додає, що сам Гегер є потужною фігурою і йому доволі часто вдається переконувати фон дер Ляєн в тих чи інших питаннях.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські аграрії про блокування транзиту через сусідні країни: матиме негативний вплив і на оборонне становище
Нагадаємо
15 вересня спливає строк запровадженого раніше ембарго на транзит деяких товарів українського агросектору територією 5 країн-сусідів (Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія та Румунія).
12 вересня глава уряду Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Польща одноосібно продовжить ембарго у разі якщо його продовження не ухвалить Єврокомісія. Про це він спочатку повідомив у соцмережі Х, долучивши до допису виборчий ролік правлячої партії “Право і Справедливість” (парламентські вибори у РП призначені на 15 жовтня і питання захисту польського агровиробника розігрується багатьма політиками). Пізніше уряд Польщі ухвалив офіційне звернення до Єврокомісії із закликом продовжити ембарго. Позицію РП також підтримує Угорщина, водночас Болгарія, Румунія та Словаччина – зайняли більш м’яку позицію.
Додамо
За прогнозами Мінагрополітики, загальний урожай зернових та олійних культур цього року може перевищити торішній на 5% і сягнути 76,7 млн тонн.
Водночас, українські аграрії, особливо після закриття “зернового коридору”, зіткнулися з ускладненням експорту продукції. Україні потрібно експортувати 5 млн тонн зерна на місяць. Однак, поки що “шляхи солідарності” ЄС дозволяють експортувати лише до 4 млн тонн.
Ситуація також ускладнюється забороною експорту (Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія та Румунія) до 5 сусідніх країн, що діє до 15 вересня і може бути продовжена.
Українська зернова асоціація офіційно звернулася до виконавчого віцепрезидента, комісара з питань торгівлі Європейської комісії Валдіса Домбровскіса щодо оптимізації альтернативних маршрутів експорту зерна з України до європейських портів з подальшим відвантаженням до третіх країн. Оскільки через зрив російською федерацією Чорноморської зернової ініціативи Україна зіткнулася з необхідністю додатково збільшити пропускну спроможність “шляхів солідарності” приблизно на 1-1,5 млн тонн зерна на місяць.
Це можна зробити за рахунок експорту зерна через порти країн Балтії, Німеччини, Нідерландів, Хорватії, Італії та Словенії. Зараз ці маршрути мало задіяні через складність і вартість логістики порівняно з іншими маршрутами. Тому УЗА запропонувала запровадити “зелені коридори” для української сільськогосподарської продукції до згаданих портів.
Для реалізації цього проєкту санітарний, фітосанітарний та ветеринарний контроль пропонується проводити вже на території країни призначення. Також Асоціація пропонує для європейських перевізників запровадити субсидії, щоб компенсувати додаткові витрати на транзитні перевезення. Крім того, для портів пропонується запровадити часткову компенсацію так званих “портових витрат на українське зерно”.
Наразі в ЄС обговорюється можливість компенсації українським аграріям логістичних витрат у сумі 30 євро за тонну.