"Система військової юстиції діє в США, Ізраїлі, Канаді, Польщі та в інших Європейських країнах. Це світова практика, якою слідують провідні країни світу. Вона є автономною, має свою історію та окреме правове регулювання", - написав Скиба.
Він зауважив, що існує різна структура підпорядкування, військові прокуратури здійснюють нагляд за дотриманням законності й діяльності у Збройних силах цих держав, військові суди поширюють свою юрисдикцію на всі правовідносини, що пов’язані з військовою сферою.
"Тому потрібно говорити не про ліквідацію військової прокуратури як інституту, а, насамперед, про реформування вітчизняного сектору безпеки й оборони, і зокрема, військової прокуратури, створення військової поліції замість військової служби правопорядку, створення військових судів. Як зразок, система військової юстиції США. Все це є одним із важливих завдань на шляху євроінтеграції нашої держави, яке має здійснюватися з урахуванням сучасного досвіду діяльності спецслужб держав-членів ЄС та НАТО, демократичних перетворень в українському суспільстві", - написав Скиба.
Він наголосив, що перебуваючи в зоні виконання завдань за призначенням на території проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях у 2014-2015 роках особисто відчував відсутність потужного та дієвого блоку військової юстиції.
Як повідомляв УНН, на думку Скиби, ліквідація за часів президентства Віктора Януковича військової прокуратури та ряд інших "реформ" призвели до того, що оборонний сектор опинився беззахисним перед корупцією.
Нагадаємо, заступник глави Офісу Президента Руслан Рябошапка заявив, що не бачить необхідності в існуванні військової прокуратури. Він повідомив, що ця структура буде однією з перших реформована.
У відповідь Головна військова прокуратура оприлюднила заяву, в якій йдеться, що подібні твердження ґрунтуються на поверхневих уявленнях про діяльність військових прокурорів. У військовій прокуратурі розраховують на зважені реформи.
Військові прокурори нагадали, що саме завдяки їхній діяльності вдалося, зокрема, притягти до кримінальної відповідальності за ведення агресивної війни 263 осіб, серед яких 68 громадян РФ (з них 21 чиновник, 18 генералів і адміралів, 18 суддів РФ).