Цитата:
“Якщо у нас буде належне фінансування в наступному році, ми розробимо окрему кампанію і залучимо професійних піарників. Це не зовсім наша специфіка як органу влади — займатися піаром. Але, якщо цього не вдасться, щонайменше ми зробимо відповідні листи-звернення на Міністерство освіти, бо ми постійно робимо методичні листи-рекомендації, відповідно ми, як джерело, подамо це”, — зазначає Дробович.
Деталі
Очільник УІНП також зазначив, що допомогти в популяризації може і Міністерство закордонних справ, зокрема через мережу посольств, а також Український інститут.
“Але, знову-таки, ми думаємо зараз над якимись інноваційними рішеннями, як проморолики, анімовані ролики, які, можливо, стануть точкою входу у цю тематику для людей, які, наприклад, спеціально не шукають, але хотіли би дізнатись більше”, — зазначив він.
Водночас, зі слів співрозмовника, увесь процес займе певний час.
“Як інструмент, який дуже потрібен уже зараз — дипломатам, юристам, людям які представляють Україну на міжнародній арені, — вони вже будуть знати, бо це, в принципі, невелике середовище, вони і так усі спілкуються. Але широка, цілеспрямована промоція — вона займе десь пів року - рік”, — сказав він.
Що за віртуальний музей та кому він потрібен
Так, Віртуальний музей російської агресії — це один з перших у світі цифрових інструментів із забезпечення доступу кожного до правди про війну. Ресурс містить найрізноманітніші дані українською та англійською мовами, серед яких є зокрема свідчення очевидців, архівні джерела, інформація ЗМІ, фото та відеоматеріали тощо. Уся інформація є достовірною, об’єктивною та базується на даних, підтверджених офіційними українськими та міжнародними організаціями.
Як розповів Дробович 19 жовтня присутнім на презентації, на порталі зібрані різні події з моменту тимчасової окупації Росією Криму через людські історії.
“Цільова аудиторія проекту — це "люди, які мають певну експертну зацікавленість“: це можуть бути журналісти, вчителі, політики, аналітики, які готують ту чи іншу інформацію і яким потрібен достовірний, якісний, доступний портал”, — сказав він.
Зі слів голови УІНП, наразі портал містить 20 кейсів про Крим, у подальшому вони будуть доповнені.
Також він розповів про фінансування проекту.
“На жаль, у цьому році у нас було скорочено держфінансування, тому тільки близько 50 тис. (грн) ми змогли направити на промоцію цього проекту. Переважно, кошти були не державні. Ми залучили десь більше ніж 1,5 млн (грн)”, — зазначив Дробович.
Додамо
Як писав УНН, об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та інші культурні об’єкти в тимчасово окупованому Криму зазнають варварського поводження та розграбовуються. Останнє рішення Виконавчої ради ЮНЕСКО дає впевненість у тому, що порушення на півострові не залишаться поза увагою міжнародної спільноти, зауважила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.