Деталі
Кірбі висловився щодо стратегії адміністрації президента США Джо Байдена стосовно використання загрози санкцій як стримуючого фактора і відкинув посилені заклики до введення санкцій, що передували б можливому вторгненню, сказавши: "(Президент Росії Володимир Путін) ще не здійснив нове вторгнення в Україну, і ми все ще вважаємо, що є час, щоб запобігти цьому”.
“Це має бути стримуючим фактором. Якщо ви караєте когось за те, чого він ще не зробив, він може просто піти і зробити це”, — додав Кірбі. “І ми сподіваємося, що це може вплинути на розрахунки Путіна”, - додав він.
Кірбі сказав у Fox News Sunday, що у Путіна все ще є багато варіантів на столі, якщо він вирішить уникнути напруженості дипломатичним шляхом, сказавши: “Ми внесли серйозні пропозиції і говорили про зміну, наприклад, розмаху і масштабу деяких наших навчань у Європі, готовність говорити про наступальні ракетні можливості в Європі. Ми, безумовно, висунули інші пропозиції, щоб спробувати переконати Путіна в тому, що ми налаштовані серйозно”.
Кірбі ясно дав зрозуміти, що питання про членство України в НАТО, однак, є “питанням для України та НАТО. Це не те, на що Путін може просто накласти вето чи вирішити сам, це знову ж таки між Альянсом та Україною”.
Зазначається, що Кірбі не став коментувати окремі твердження Путіна, але охарактеризував їх як “обурливі заяви” і сказав, що в цілому “вони просто не заслуговують на довіру”.
Він сказав, що Путін "грає жертву", що, за його словами, виходить якраз з "російського посібника".
Контекст
Українська влада та західні партнери в останні кілька місяців звертають увагу на загострення Росією ситуації з безпекою на Донбасі, нарощування російських сил уздовж кордону з Україною, небезпеку нового російського вторгнення та посилення російської дезінформації.
Головна вимога голови Кремля полягає в гарантіях від США та їхніх союзників, що НАТО не розширюватиметься далі на схід і не розгорне там системи озброєння, які Росія вважає загрозою.
Росія виставила низку вимог щодо так званих "гарантій безпеки" до США та НАТО. Зокрема, це стосується скорочення американських військ та озброєнь у Європі, а також відмови від подальшого розширення Північноатлантичного альянсу на схід за рахунок прийому до НАТО України та Грузії. Серія переговорів, що відбулася у Женеві, Брюсселі та Відні у січні, закінчилася, за словами Москви, "безуспішно", що збільшує ризик ескалації конфлікту навколо України. Проте, Москва чекала і на письмові відповіді, які США та НАТО передали РФ 26 січня. Після цього президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія не побачила у відповіді Заходу щодо "гарантій безпеки" обліку трьох ключових вимог, включаючи нерозширення НАТО.
Захід закликає Москву відвести війська від українського кордону та загрожує масштабними санкціями у разі можливого вторгнення. Росія заперечує плани вторгнення.
Занепокоєння посилилися, коли 11 лютого Сполучені Штати заявили, що російське вторгнення в Україну може статися “у будь-який час”.