Голова Єврокомісії попередила РФ, що її можуть "відрізати" від фінансових ринків

Цитата:

“Якщо Володимир Путін почне війну, ми відповімо найпотужнішим важелем, який у нас є: економічними та фінансовими санкціями, тому що економіка — найслабша ланка Росії. Фінансові санкції означатимуть, що Росія буде практично відрізана від міжнародних фінансових ринків”, — сказала президент Єврокомісії.

Деталі

При цьому фон дер Ляєн залишила відкритим, чи означає це виключення Росії з міжнародної банківської комунікаційної мережі SWIFT. Однак західні фінансові установи також сильно постраждають від цього, оскільки тоді буде значно складніше переказувати гроші в Росію та з Росії, відзначає Tagesschau.

За словами фон дер Ляєн, економічні санкції “зачеплять всі товари, яких Росія гостро потребує модернізації та диверсифікації своєї економіки, але які виробляються у нас, щодо яких у нас світове лідерство, і які Росія не може замінити”. Економіка Росії дуже сильно залежить від експорту викопного палива, з якого живиться близько половини національного бюджету. Крім того, інфляція дуже висока — майже дев’ять відсотків.

Вона пояснила, що щодо цих кроків існує широка домовленість із західними партнерами, такими як США, Канада та Велика Британія. Під загрозою санкцій фон дер Ляєн сподівається відрадити Москву від можливого плану нападу та заохотити до подальших переговорів.

Фон дер Ляєн не робить чітких заяв щодо “Північного потоку-2”. По-перше, Федеральне мережеве агентство (BNetzA) має відповісти на запитання щодо схвалення газопроводу. “Після цього він буде представлений Єврокомісії, а потім ми проведемо процес оцінки”, - сказала вона. Орім того, необхідно враховувати безпеку постачання до Європи. У довгостроковій перспективі важливо створити власні запаси зеленого водню, щоби менше залежати від імпорту.

Фон дер Ляйєн, однак, висловилася проти негайного запровадження санкцій, як цього вимагає Україна у зв’язку із нещодавньою ескалацією насильства на сході країни, пише DW. Як зазначила голова Єврокомісії, Захід все ще дає шанс Росії повернутися до дипломатії та знову сісти за стіл переговорів. “І це вікно можливостей відчинене досі”, — наголосила політик. За її словами, остаточне рішення тепер повністю залежить від президента Володимира Путіна, і фон дер Ляйєн вважає, що Росія “дуже уважно прислухається до того, що ми говоримо”.

Контекст

Українська влада та західні партнери в останні кілька місяців звертають увагу на загострення Росією ситуації з безпекою на Донбасі, нарощування російських сил уздовж кордону з Україною, небезпеку нового російського вторгнення та посилення російської дезінформації.

Головна вимога голови Кремля полягає в гарантіях від США та їхніх союзників, що НАТО не розширюватиметься далі на схід і не розгорне там системи озброєння, які Росія вважає загрозою.

Росія виставила низку вимог щодо так званих "гарантій безпеки" до США та НАТО. Зокрема, це стосується скорочення американських військ та озброєнь у Європі, а також відмови від подальшого розширення Північноатлантичного альянсу на схід за рахунок прийому до НАТО України та Грузії. Серія переговорів, що відбулася у Женеві, Брюсселі та Відні у січні, закінчилася, за словами Москви, "безуспішно", що збільшує ризик ескалації конфлікту навколо України. Проте, Москва чекала і на письмові відповіді, які США та НАТО передали РФ 26 січня. Після цього президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія не побачила у відповіді Заходу щодо "гарантій безпеки" обліку трьох ключових вимог, включаючи нерозширення НАТО.

Захід закликає Москву відвести війська від українського кордону та загрожує масштабними санкціями у разі можливого вторгнення. Росія заперечує плани вторгнення.

Занепокоєння посилилися, коли 11 лютого Сполучені Штати заявили, що російське вторгнення в Україну може статися “у будь-який час”.