Туреччина різко скоротила імпорт флагманської російської нафти марки Urals у листопаді, свідчать дані про відвантаження від енергетичної консалтингової компанії Kpler, на тлі того, як західні санкції проти російських постачальників енергоносіїв посилилися, а турецькі нафтопереробні заводи перейшли на альтернативні сорти, повідомляє Reuters, пише УНН.
Деталі
Поставки нафти марки Urals до Туреччини скоротилися на 100 000 барелів на день порівняно з жовтневими рівнями, а загальний імпорт минулого місяця знизився приблизно до 200 000 барелів на добу, свідчать дані Kpler та LSEG.
Туреччина стала одним з найбільших покупців російської нафти з 2022 року, коли європейські покупці припинили закупівлі, і з того часу посідає друге місце серед імпортерів нафти марки Urals, основного експортного сорту росії, морем, свідчать дані LSEG.
Спад відбувається на тлі того, що санкції США проти російських гігантів "лукойл" та "роснефть" звузили коло постачальників, з якими можуть мати справу турецькі нафтопереробні заводи.
Окрім того, запланована ЄС заборона на купівлю палива, виробленого з російської нафти, яка має набути чинності наприкінці січня 2026 року, спонукає турецькі компанії диверсифікувати свою сировинні ресурси.
Зі скороченням поставок Urals Туреччина збільшила імпорт альтернативних сортів нафти, включаючи казахстанську CPC Blend та KEBCO, а також іракську Basrah, згідно з даними Kpler.
CPC Blend, хоча й завантажується з російського порту "южна озерєєвка", здебільшого виробляється казахстанськими компаніями. Обсяг імпорту з Казахстану не підпадає під дію західних енергетичних санкцій та обмежень щодо російської нафти.
У листопаді Туреччина імпортувала 105 000 барелів на добу казахстанської CPC Blend, що є найвищим рівнем такого імпорту з лютого 2024 року, згідно з даними Kpler. Туреччина також імпортувала деякі обсяги CPC Blend російського походження у 2025 році, але припинила імпорт з вересня.
У червні імпорт нафти Urals до Туреччини досяг багатомісячного максимуму майже 400 000 барелів на добу, згідно з даними Kpler.
Однак можливості турецьких нафтопереробних заводів здійснювати альтернативні закупівлі обмежені, оскільки пропозиція нафти, подібної за якістю до Urals, на середземноморському ринку низька.