Сьогодні, 29 вересня, в Україні та багатьох державах світу вшановують пам’ять жертв трагедії Бабиного Яру, пише УНН.
Розстріли в урочищі Бабин Яр розпочалися одразу після того як нацисти увійшли до Києва. Та найтрагічнішими стали 29 і 30 вересня 1941 року.
Як вважають деякі історики, приводом для розправи над євреями нацисти використали підрив радянськими диверсантами декількох будівель в центрі Києва у 20-х числах вересня.
Після цього у Києві розвісили оголошення, що всі євреї міста мають прибути 29 вересня вранці на ріг вулиць Мельникова та Дегтярівської. При цьому, взяти з собою документи, цінні речі та необхідний одяг. До початку війни у Києві жило близько 160 тисяч євреїв. На момент окупації міста нацистами їх залишилося близько 60-ти тисяч.
29 вересня 1941 року в район Бабиного Яру потягнулися величезні черги людей, які в той момент не розуміли, що на них очікує.
Їх, нібито, для чогось, реєстрували. Потім відбирали усі речі, змушували роздягнутися, і розстрілювали по 40-50 чоловік за хвилину. Розстрілювали на майже пів кілометровому відтинку яру, який починався біля пам’ятника, встановленого 1976 року, а закінчувався за теперішньою станцією метро "Дорогожичі". Тіла присипали землею, і страта продовжувалася.
Безперервні звуки пострілів приглушували музикою та мотором літака, який літав над Бабиним Яром.
За два дні нацисти у Бабиному Яру вбили майже 34 тисячі євреїв. Виконавцем розстрілів кінця вересня була зондеркоманда 4а під орудою штандартенфюрера СС Пауля Блобеля.
Регулярні розстріли у Бабиному Яру продовжувалися і після цього. Зокрема, протягом двох років саме тут були вбиті більше 600 членів ОУН.
Точну кількість розстріляних у Бабиному Яру встановити неможливо. Вважається, що нацисти, до то як їх вибили з Києва, вбили тут близько 100 тисяч людей.