Вчора Верховна Рада схвалила президентський закон про повернення повноважень Національному антикорупційному бюро та Спеціалізованій антикорупційні прокуратурі. Під час голосування нардепи продемонстрували давно небачену одностайність і перевищили навіть конституційну більшість у 300 голосів – законопроєкт отримав підтримку 330 парламентарів. Однак, як вдалося з’ясувати УНН, поспілкувавшись з кількома представниками фракції "Слуга народу", за лаштунками відбувалися і продовжують відбуватися дещо інші процеси, які можуть свідчити як про посилення парламентської кризи так і зародити сумніви в одностайній підтримці глави держави з числа "слуг".
Ще напередодні з’явилася цифра у 70 "незгодних" нардепів з пропрезидентської фракції, які нібито не планують підтримувати президентський законопроект про відновлення інституційності антикорупційних органів. Оприлюднило цю інформацію видання The Financial Times. Як показало голосування, ця цифра явно була перебільшеною. Разом з тим, у ЗМІ з’явилася ще одна позиція, озвучена народними депутатами у неформальних розмовах, – "ми проголосуємо за цей президентський законопроект, однак, далі – без нас".
Крім того, як пише видання РБК-Україна, дехто з нардепів вважав себе потерпілими і висував умови.
Зокрема, низка "слуг" хотіла отримати якісь "гарантії" того, що НАБУ і САП, які повернули собі повноваження, потім не будуть їх "наздоганяти".(…) Серед інших озвучуваних побажань – узгодження з мажоритарниками призначень і звільнень голів місцевих адміністрацій, постійні зустрічі президента з фракцією, особисте представлення важливих законопроєктів тощо
Від побажань до діла
Вчора, перед пленарним засіданням, "слуги народу" провели фракцію. Як розповів один зі співрозмовників УНН, після фракції стало зрозуміло, що побажання чи вже навіть вимоги нардепів нікуди не зникли. Навпаки, вони викристалізувалися.
Наразі вже обговорюються чіткі кроки, законопроєкти, які нардепи хочуть винести на голосування найближчим часом для посилення ролі парламенту
Одна з головних ініціатив, які нардепи планують втілити, – інтерпеляція, що є однією з форм контролю за діяльністю виконавчої влади. У загальному розумінні це звернення нардепа до уряду або його представника з певним питанням, після обговорення якого приймається відповідна ухвала. На практиці це може бути втілено наступним чином: нардепи запрошують представників уряду до парламенту, щоб урядовці або один конкретний урядовець пояснили свою політику, певні документи чи дії. Члени парламенту можуть ставити запитання урядовцям чи проводити дебати за результатами виступу члена уряду. Іноді за результатами таких дебатів парламент може висловити вотум недовіри, за яким може послідувати звільнення з посади.
Наразі в розпорядженні нардепів є такий інструмент, як депутатський запит та процедура розгляду відповіді на нього. Однак інтерпеляція може надати нардепам ширші можливості впливати на урядовців.
Примітно, що ще у 2020 році до парламенту був внесений законопроєкт про інтерпеляцію, однак його було знято з розгляду.
Ще одне питання, яке обговорюють нардепи, – ігнорування представниками виконавчої влади засідань парламенту, комітетів та тимчасових слідчих комісій. Парламентарі пропонують посилити відповідальність за неявку на них.
Очікувано, що такі ініціативи нардепів можуть зіштовхнутися з протидією з боку інших гілок влади. І тут виникає питання – наскільки далеко зможуть зайти депутати?